Моє перше знайомство з Австралією відбулося саме тут у місті Кернс.
Кернс – невелике, але дуже охайне місто, з надзвичайно чистими вулицями з красивими бульварами і гарними, хоч і не великими будинками. В місті проживає приблизно 200 тисяч мешканців.
Місто Кернс розташоване на північному сході штату Квінсленд.
Але моя розповідь буде не про Кернс, я вже писав свої враження про це місто, хто бажає може прочитати, а про Національний парк «Тропічний ліс».
Але перш ніж розповісти про цей парк, декілька слів про тропічні ліси в Австралії.
Значна частина східного узбережжя Австралії зайнята дуже красивою і буйною рослинністю, а також тропічними лісами, яким тисячі чи десятки тисяч років.
Тропічні ліси в штаті Квінсленд займають величезні території.
Коли ми відлітали із столиці цього штату – чудового міста Брісбен, я був вражений саме величезними масивами лісів, які простягалися від Брісбена до Сіднея.
Погода була дуже гарна, яскраво світило сонечко і це давало можливість бачити чудову природу Австралії – море тропічних лісів, які стояли стіною і складалося враження, що їм немає кінця і краю.
Потім, коли від’їхали від Сіднея на південь кілометрів 120 і приїхали в чудовий національний парк «Блакитні гори», ми могли побачити ці велетенські евкаліптові ліси, які оточують Сідней і тягнуться на північ до Кернса і на південь.
Саме там, на півдні в районі столиці Австралії – Канберрі, і відбулися страшні пожежі у минулому році, які знищили гігантську кількість тваринного світу і птахів і гігантські площі чудових евкаліптових лісів.
В полум’ї цих пожеж загинуло багато коал, рідкісних птахів і, безумовно, кенгуру.
Якраз в той час, коли бушували страшні пожежі я був в Сіднеї і запах гарі від цих пожеж,  дуже добре доходив і до Сіднея.
Масштаби шкоди, яку спричинили ці пожежі минулого року надзвичайно великі, нескоро природа зможе відновити свій природній баланс, особливо у тваринному сегменті – загинули сотні мільйонів змій, ящірок, жаб і всього іншого.
Але, пожежі в Австралії, не рідкість. Вони є невід’ємною частиною відтворення екосистеми материка.
Але масштаби останніх пожеж, набагато перевищують ті, які тут відбуваються майже щорічно, і які не йдуть ні в яке порівняння з тією шкодою, яку вони спричинили.
Австралійці дуже оберігають свою природу і можна сподіватись, що вони швидко відновлять втрачене.
Як нам пояснили, коли ми були в евкаліптовому лісі і бачили велику кількість величезних евкаліптів, висота яких сягала  багатьох десятків метрів, специфіка розмноження евкаліптів у природі полягає в тому, що зерну евкаліпта для того щоб проросло, потрібна пожежа, висока температура, в результаті якої тріскається шкарлупа і зерно випадає з неї і дає нове життя евкаліпту.
Саме тому, тут дуже часті пожежі, в  результаті цих пожеж природа і евкаліптові ліси відновлюються надзвичайно швидко.
Нам показували велику територію, де декілька років була пожежа – все  горіло, все було знищено.
Але перед нами була повністю відновлена територія, росла велика кількість молодих евкаліптів і іншої рослинності.
Майже ніщо не вказувало на те, що тут декілька років тому було згарище.
Але повернемось до Кернса.
До речі між Кернсом і Сіднеєм відстань у декілька тисяч кілометрів.
Моя розповідь буде навіть не про Кернс, а про Куранду – невелике австралійське поселення приблизно за 30 км від Кернса.
І навіть не про Куранду, я вже про це поселення теж розповідав, а про Національний парк «Тропічний ліс», який знаходиться недалеко від Куранди.
Про цей парк я теж коротко розповідав, коли мова йшла про Куранду.
Але в Куранді я був  двічі протягом одного року, тому ця моя розповідь буде більш розширена, оскільки це було нове побачення з цим унікальним парком.
Тропічний ліс – це частина величезного масиву тропічних лісів, які тягнуться на сотні кілометрів вздовж Великого Водорозділового хребта у східній частині штату Новий Південний Уельс (столиця Штату – Сідней) і південній частині штату Квінсленд.
Тут є величезне скупчення ділянок дощових лісів, які оточені могутніми евкаліптовими лісами.
Дощові ліси, які розташовані на східному узбережжі Австралії є найбільшими субтропічними лісами в всьому світі, їх загальна плаща біля 400 тисяч га.
Ці ліси мають надзвичайно важливе значення і з точки зору історії розвитку життя на нашій планеті, оскільки їм мільйони років і  вони ще росли тоді коли Австралія ще не відділилась від інших частин материка.
В цих лісах величезна кількість представників унікальної флори і фауни, хоча вони займають територію меншу ніж пів відсотка від загальної площі материка.
По правді кажучи, ми не дуже добре уявляли собі, що таке дощові тропічні ліси і тільки коли наблизились до цієї заповідної території усвідомили, що це є унікальна частина природи на Землі – не займаної людиною, такою як вона і була створена самою природою.
Як вже зазначалось, цей парк це лише невелика частина величезної екосистеми. В цьому парку лише незначна частина території доступна для відвідування і тільки по воді і в супроводі персоналу.
Тобто, ми могли спостерігати за унікальною природою парку лише пересуваючись на військових  човнах – амфібіях, які рухались по чітко визначеному маршруту – спочатку по суші, потім по річці, а потім по озеру, в яке впадає ця річка.
Вглиб цієї території, крім тих маршрутів які визначені – прохід суворо заборонений, Да і не можливий.
Там, за межами човна – амфібії пролягає недоторкана дика природа, яку насиляють велика кількість різноманітних мешканців, в тому числі і крокодили.
Організатори цього парку дуже правильно зробили, що залучили до екскурсій по цій унікальній території – американські військові човни – амфібії, періоду другої світової війни.
Завдяки цьому, бажаючих провести екскурсію по цьому парку на цих унікальних плав засобах, більше ніж достатньо.
Ці американські плаваючі автомобілі випуску 1944 року, залишились тут після війни і тепер радують туристів.
Подорож по парку на цих чудо машинах займає менше години, але за цей час є можливість помилуватись унікальною природою, рослинами які тут ростуть і яким, як кажуть спеціалісти, більше 150 мільйонів років.
Коли підійшов наш час на цю екскурсію, почав накрапати дощик, кожному туристу з нашої групи видали одноразові плащі і цей дощ не змінив наші плани.
Хоча група китайців намагалась перед нами зірвати екскурсію, але адміністрація їм не дозволила.
Враження від цієї подорожі по парку надзвичайно гарні, ми побачили багато різних рослин і дерев, які більше ніде у світі не ростуть.
Крім рослин і дерев, можна було спостерігати і різних тварин, які інколи вибігали на дорогу.
Було багато птахів, вони дійсно унікальні.
Мені випало бувати у джунглях Амазонки, але там інші рослини в інші птахи і звірі.
Необхідно зазначити, що дощові ліси східного узбережжя Австралії, це об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО.
Клімат тут, або вологий, або – дуже вологий. Середньорічна кількість опадів коливаються від 4000 ми до 1200 мм, залежно від відстані до узбережжя.
Середня максимальна температура влітку біля 31 градусу Цельсія, а зимою приблизно на 5 градусів менша.
Тут росте біля 480 рідкісних видів рослин і водиться біля 100 вимираючих видів тварин.
Також в цих тропічних лісах вже багато тисяч років проживають племена австралійських аборигенів.
До цієї розповіді будуть додані фотографії, вони допоможуть значно краще зрозуміти, що таке дощові тропічні ліси, і як вони виглядають.
Я не дуже цікавився, яку назву мають ті чи інші рослини, які можна буде побачити на фото, мені було важливо особисто побачити унікальні диво-рослини, яким, як кажуть десятки, а то й сотні мільйонів років.

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук