Величезний літак  А – 380, який направлявся в Сан-Франциско, раннім ранком одного  осіннього погожого дня підлітав до місця призначення.
Стояла чудова погода, було сонячно і дуже гарна видимість.
Літак вже відчутно знизився, коли за ілюмінатором у яскравому сонячному промінні відкрилась чудова картина – перед нами, як на долоні лежав знаменитий міст «Золоті Ворота» – один із видатних шедеврів світового містобудування і візитівка не тільки чудового і романтичного міста Сан-Франциско, але й усіх США.
Красота була дивовижна.
Заради такої краси, щоб побачити цей легендарний архітектурний пам’ятник варто було здійснити такий довгий, майже 13- годинний переліт.
Нам дуже повезло, що в цей день і в цей ранок, коли наш літак заходив на посадку була така чудова сонячна погода і дуже гарна видимість, що не часто буває, оскільки відомо, що в Сан-Франциско бувають часті і дуже густі тумани.
Це велика вдача побачити в такому ракурсі цей міст.
Виглядав він чудово. В лагідних вранішніх сонячних променях особливо чітко було видно специфічний червоний колір моста. Таке було враження, що він ніби пір’інка висів поміж двох берегів.
Літак постійно змінював курс при заході на посадку, а тому розташування моста постійно змінювалось і змінювався ракурс  нашого сприйняття.
Літак, начебто облітав міст, тим самим давав можливість пасажирам цього літака насолодитись чудовими пейзажами.
І, безумовно, мостом, який просто виблискував у сонячному промінні і перебивався різними відтінками свого червоного вбрання.
Кожний раз він відкривався нам якимось новими гранями, але кожний раз це були надзвичайно красиві архітектурні композиції.
Дуже сильне позитивне враження від мосту справляло і достатньо сильне сонячне проміння і міст в цих променях ранкового сонця виглядав надзвичайно ефектно.
В подальшому, я проїжджав по цьому мосту, ходив, як і більшість туристів, але моє перше  надзвичайно позитивне враження від цього мосту, тільки підсилювалось.
У нас ще одна вдача була, ми не тільки побачили цей міст, бухту і частину Сан-Франциска з повітря – ми ще мали можливість пройти під цим мостом на величезному океанському лайнері.
І в першому, і в другому випадку – була гарна погода і дуже гарна видимість. В усякому разі з берега знаменитого пірсу 39 дуже добре було видно острів, на якому розташована дуже знаменита тюрма Алькатраст.
В Сан-Франциско ми були чотири дні, місцеві нам казали, що нам дуже повезло з погодою. Як правило, в ці дні вже на місто і міст опускаються густі тумани і міст майже повністю закритий густим туманом.
Коли на місто і міст опускається туман, а це буває дуже часто з урахуванням розташування міста і кліматичних умов, то міст буває повністю затягнутий густим туманом. При цьому автомобільне сполучення через міст не зупиняється.
Нам казали, от уявіть собі, коли міст, висота якого ( пілонів ) майже 230 метрів, повністю затягнутий густим туманом і водії рухаються всередині цього туману при дуже обмеженій видимості.
Мені згадалося, коли ми з моїм товаришем вперше на автомобілі поїхали в Таллінн і стикнулися там теж з таким явищем.
Дорога, навіть в ті часи, в Естонії була гарна, невелика мряка – перед нами дорога без будь-яких перешкод. Швидкість по тим часам було не маленька, більше 100 км на годину і якось абсолютно несподівано, дорога різко пішла вниз і як тільки ми почали спускатись перед нашими очима виникла густа біла стіна і нічого не було видно.  Все це відбулося несподівано і миттєво. Різко вдарили по гальмам, автомобіль майже зупинився і тільки тоді ми побачили перед собою на відстані 2-3 метри розмітку дороги.
Але це дуже швидко закінчилося, коли автомобіль виїхав на рівну частину дороги і знову не було ніяких перешкод.
В подальшому, ми зрозуміли, що треба робити і як їхати в умовах густого туману.
Мабуть, так і на мосту «Золоті Ворота» водії враховують фактор туману.
Міст «Золоті Ворота» – це символ США. Він проходить через протоку, яка теж має назву – Золоті Ворота і з’єднує Сан-Франциско з південною частиною Округу Марин.
До 1964 року цей міст був найбільшим підвісним мостом у світі.  Його довжина складає 1970 метрів, (загальна довжина 2737 метрів), висота 230 метрів і маса 894 500 тонн.
Довжина основного прольоту – 1280 метрів.
Будівництво мосту було здійснено з 1933 року ( 9 січня ) по 1937 рік.
Відкриття мосту відбулося 27 травня 1937 року. На наступний день президент Рузвельт своім указам відкрив автомобільне сполучення по цьому мосту.
Міст «Золоті Ворота» відомий у всьому світі, тут було знято величезну кількість кінофільмів.
Але цей міст має ще одну не дуже гарну славу – тут майже кожні два тижня хтось прощається добровільно із своім життям.
За час існування мосту майже 1400 людей вкоротили собі життя, спригнувши у буремні води протоки. Шансів вижити немає.
До речі, майже по всій довжині мосту висять таблички для таких людей, де написано – «Надія є. Зателефонуй. Наслідки стрибка  з цього мосту фатальні і трагічні».
Там є телефони психологічної служби для тих, хто хоче закінчити своє життя у водах цієї протоки, але прочитавши і зателефонувавши – є шанс змінити своє рішення.
Висота від протоки до мосту складає 67 метрів.
Щодня через цей міст рухається більше 100 тисяч автомобілів. Проїзд платний  в південному напрямку – 5-6 доларів, а в північному – безоплатний.
Велосипедистам і пішоходам рух по мосту  теж безоплатний.
Безумовно, найкращі мої враження про міст були тоді, коли ми побачили в променях ранкового сонця на фоні блакитної води протоки Золоті Ворота,  несподівано з’явився перед нами яскраво червоний міст, який носить імя таке як і протока.
Ця мить врізалась в память назавжди.
І друге, що мені дуже запам’яталось – коли ми пройшли під мостом і почали віддалятись від нього, приблизно через 3-5 кілометрів нас зустріла велика група китів. Їх було так багато, що складалось враження, що в тому місті з-під води вдарили фонтани.
Кити підійшли до нас на достатньо близьку відстань, але абсолютно безпечну для них.
Але на відстані 500 – 800 метрів іх можна було добре розгледіти і складалось враження, що вони нам навмисно позували.
Інший раз, коли я так близько бачив кита, це було в Індійському океані, не дуже далеко від острова Маврикій. Але той кит, був лише один і не проявляв до нашої яхти ніякої уваги, чому ми були дуже раді.
В США багато мостів, деякі з них є світовими пам’ятками. Такі, наприклад, як Бруклінський міст, але без будь-яких застережень – міст «Золоті Ворота» – це гордість американського народу і одна із головних візитівок країни.
Цю коротку розповідь про міст «Золоті Ворота» доповню невеликою кількістю фотографій.
На сайті є окрема розповідь про Сан-Франциско, усі бажаючі можуть її прочитати.

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук

( ua – pravo.org )