Минулий матеріал, який мав назву  “Я і ти- корупціонер, з того і радіємо” викликав в колі моїх  знайомих бурхливе обговорення та виняткову зацікавленість, така реакція оточуючих наштовхнула мене на написання тексту, який зараз перед вами.

У суспільстві існує суттєвий запит на обговорення та подолання такої рідної для українця теми, як корупція.  Про корупцію ведуть мову усі, від малого і до великого, та й виняткова більшість людей, нажаль, приймає у цих постидних діях участь.

Однак мова піде не про те, які ми всі корумповані до мізків кісток, та як нам викоріняти із самих себе цю пагубну звичку.

Хочеться поговорити про державні органи антикорупційного спрямування. Боротьба з корупцією є нелегкою та відповідальною справою, тож у нас такий орган не один, а маємо їх три. Ось перелік цих органів із основними функціями які вони виконують:

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) – правоохоронний орган, який повинний виявляти, розкривати та припиняти корупційні злочини. Бюро розслідує корупційні дії у вищому корпусі державної служби, тобто  серед держслужбовців категорії А.

Національне агентство з питань запобігання корупції(НАЗК)- цей орган має забезпечувати формування та реалізацію державної антикорупційної політики. На НАЗК також покладені аналітичні функції,  орган має займатися перевіркою декларацій державних службовців і відповідності стилю їх життя їх заробітку. Займатися розробкою антикорупційних стратегій та моніторингом їх виконання.

Спеціальна антикорупційна прокуратура(САП)- самостійний підрозділ Генеральної прокуратури України, який здійснює нагляд за додержанням законів під час оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування НАБУ.

Більш за все мене зацікавило НАБУ, адже даний орган повинен виявляти корупціонерів на найвищому державному рівні, тобто виконувати той запит суспільства, який виник уже давно.

На мою думку і думку мільйонів громадян України, правоохоронний орган, який був створений у 2015 році вже мав би показати реальні результати своєї професійної діяльності.

На сайті НАБУ є наглядовий перелік їх роботи, кожен бажаючий може з ним ознайомитись.

Моє ознайомлення закінчилось повним розчаруванням. Я не міг збагнути, як НАБУ може так явно ігнорувати ті корупційні схеми, які збагатили і без того не бідних людей на мільярди гривень?

Нажаль, я не зміг знайти жодної інформації щодо так званої схеми Роттердам +, яка почала діяти після затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на чолі з вищим керівництвом нової методики визначення оптової ринкової ціни на електроенергію.

Відповідно до цієї методики, вартість вугілля розраховується по такій формулі : ціна вугілля в портах Амстердам – Роттердам – Антверпен + вартість його транспортування в Україну.

Ціна на вугілля розрахована за цією методикою закладалася в вартість електроенергії, яку продають ТЕС. 70% потужностей теплових станцій знаходяться у власності приватної фірми ДТЕК, інші у власності державних Центренерго і Донбасенерго.

Цю методику застосовували до всього вугілля, яке йшло до ТЕС, вугілля видобуте в Україні не було виключенням і незаконно підпадало під Роттердам +. В 2016 році частка імпортного вугілля становила не більше ніж 5%.

Прив’язка тарифів на електроенергію до вартості вугілля в Роттердамі з урахуванням транспортування в Україну призвела до подорожчання електроенергії для ТЕС. Це в свою чергу потягнуло за собою збільшення вартості кінцевої продукції для населення.

Таким чином з травня 2016 по червень 2017 тарифи на електроенергію збільшився на 62%.

За підрахунками колишнього члена НКРЕКП, з травня 2016 року генеруючі компанії додатково отримали від введення формули Роттердам + більше ніж 15 млрд.грн. Коли мова йде про такі суми, то спробуйте здогадатися, під чиїм патронатом ця схема стала не бізнес планом, а реальністю? Така собі незначна корупція на яку заплющили очі.

Так само жодної згадки про махінації одного із поплічників Януковича та його компанії ВЕТЕК.

Її діяльність полягала в тому, що в Україну ввозили паливо без митного оформлення і сплати податків, для подальшого транспортування в інші країни. Однак, паливо залишалося в Україні. Я більше ніж впевнений, що без сприяння людей при владних повноваженнях ці махінації були б неможливими. По даним Генеральної прокуратури дана схема нанесла збитків Україні в розмірі 900 млн.доларів, що в переводі на теперішні гроші 25 млрд.гривень. Чи поніс хтось за це відповідальність?  По видимому це також незначні збитки для нашої заможної держави.

Чомусь і про проект «Стіна» вже мало хто згадує, а яка ж кількість ваших з нами коштів була вкрадена, дорогі друзі, хтось знає? Сотні і сотні мільйонів, які могли витратити на допомогу потерпілим від подій на сході, на створення реабілітаційних організацій для людей, які постраждали від військової агресії сусіда та від неспроможності на чіткі дії зі сторони української влади.

Коли в засобах масової інформації скандують про боротьбу з корупцією та приступністю, то хотілося б не лише чути про це, але і бачити реальні результати цієї боротьби.

Так вже повелося у світі, що судять по справам, а найгучніші справи НАБУ, це епізод з приводу голови ДФС, Насірова Романа, так званих рюкзаків Авакова, та бурштинової справи Борислава Розенблата.

За інформацією НАБУ, приводом для затримання Голови ДФС стало те, що він надав розстрочку по платежам для підприємств, які займаються видобутком газу, однак наскільки мені вдалося з’ясувати така процедура є цілком законною і не несе в собі жодних неправомірних дій зі сторони колишнього голови фіскальної служби.

По даним НАБУ, справа крутиться навколо завданих збитків державі на суму близько 2 млрд.гривень, які не були сплачені до бюджету України, однак на цю суму і була видана розстрочка, тобто за логікою речей мається на увазі, що ці гроші повинні бути сплачені до бюджетна, але в пролонгований період.

Детальніше ознайомлюючись з доступною мені інформацією, я намагався знайти і зрозуміти в яких діях Романа Насіроваа проявилась корупційна складова, бо саме таке клеймо на нього повісили. Очевидних для себе доказів я не знайшов, можливо це таємниця слідства?

Однак, коли чуєш про те, що високопосадовець корупціонер, то хочеться знати в чому саме проявилася його корупція.

Обвинувачення НАБУ без рішення суду – лише припущення, яке в такій трактовці зіграє не на користь, а проти НАБУ.

Ті питання, які я почав задавати сам собі, привели мене до думки про те, що це затримання спланована піар акція, розрахована на те, щоб урівняти в очах громадян свою бездіяльність. Тому стільки галасу і наробили навколо даного затримання. Однак я більше ніж впевнений, що ця справа нічим не закінчиться.

І навіть, коли ця справа нічим не закінчиться, бо відсутня доказова база корупційної діяльності, то у НАБУ в кишені прихований козир, ВОНИ робили все що могли, однак без Антикорупційного суду їм не вдалося досягнути поставленої мети.

А як щодо рюкзаків Авакова? Коли корупцією займається син міністра внутрішніх справ, то про що взагалі можна говорити? Де шукати правду? Молодшого Авакова обвинувачують в замовленні тактичних рюкзаків для військовослужбовців по завищеній ціні.  Така ганебна корупція, а вже і забули про неї. Якщо ті відео матеріали, які є у вільному доступі в Інтернеті не сфабриковані, а дані щодо транзакцій коштів по справі є підтвердженими, то виникає питання, чому усі, хто причетний до цієї справи ще не сидять по в’язницях та не обдумують свої безбожні дії під час того, коли в країні йде війна? Це ж просто безпринципне мародерство.

З бурштиновою справою для мене все більш менш зрозуміло, там присутній факт отримання охоронцем хабара, та факт внесення змін у деякі закони України, які регулюють видобуток бурштину.

У САП описали злочинну схему, метою якої було узаконити рекультивацію земель у Житомирської області для подальшого видобутку бурштину замовником.

Борислав Розенблат є автором законопроекту, що регулює видобуток та експорт бурштину.

Так, до Митного та Податкового кодексів були внесені правки, які стосувалися зменшення рентної плати видобутку бурштину з 25% до 5%, звільнення від оподаткування до 2020 року підприємств, які завозять техніку для видобутку бурштину. Саме за ці зміни було отримано хабара.

Якщо ця інформація є достовірною, то на які наступні кроки ми маємо чекати? Якщо людина винна, вона має відповідати за свої злочини.

Складається враження, що все фінансування, яке спрямоване на НАБУ вони витрачають на піар в  медійному просторі, а не на розкриття і доведення до логічного завершення корупційних справ.

Однак ми всі сподіваємося, що дитина скоро награється, набереться розуму, і вже впевненими, нехай невеличкими кроками розпочне справжню боротьбу проти тотальної корупції в нашій державі.

Віктор Лоза, спеціально для Української фундації дослідників права