У світі є кілька професій, існування яких не можливе без збереження професійної інформації у таємниці.
Приміром, навряд хтось розповість священику про свої гріхи, якщо не буде впевненим, що його сповідь залишиться у секреты. Пацієнту було б важко повністю довіритись лікарю, якби пацієнт не знав, що така інформація охороняється лікарською таємницею. Журналіст не має права розголошувати джерело інформації, яку йому було надано за умови анонімності.
Своє особливе місце серед «втаємничених» професій займає адвокатська діяльність. Професіонали своєї справи не лише зберігають отримані дані у таємниці, але й нікому не звітують про конфіденційні поради, консультації, узгоджену з клієнтом спільну правову позицію тощо.
Закон говорить, що адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Зосереджуємо увагу на тому, що особи винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.
Останнім часом все частіше можна зустріти випадки незаконного втручання в адвокатську таємницю. До таких випадків відносять обшуки в офісах адвокатів, коли працівники поліції незаконно отримують доступ до всіх документів адвоката у справах всіх його клієнтів. За таких обставин страждають як окремі адвокати та їх клієнти. Результатами таких дій можуть бути зниження авторитету адвокату та адвокатської професії в цілому. Коли людина звертається до спеціаліста, вона, насамперед, довіряє йому вести свою справу, надає доступ до документів, нормативних актів, кошторисів (будь-якої інформації, яка є закритою для загалу). Головна умова клієнта – до цих паперів або електронних ресурсів ніхто не матиме доступу окрім довіреної особи. Порушення принципу недоторканності адвокатської таємниці завдає непоправної шкоди всьому інституту адвокатури в Україні.
Конституція України покладає на адвокатуру місію з надання професійної правничої допомоги всім, хто її потребує, та одночасно з цим гарантує незалежність адвокатури. Дійсно, існування правової держави без існування незалежної, професійної та захищеної від стороннього впливу адвокатури є неможливим.
Разом з тим, дії правоохоронних органів, в першу чергу дії новостворених правоохоронних органів, у справах, що привертають неабиякий суспільний інтерес, іноді просто шокують.
Під час ознайомлення з матеріалами однієї з резонансних справ мені довелось стати свідком відвертого злочину, вчиненого тими, хто повинен стояти на варті закону.
Сторона обвинувачення надала суду відеозаписи спілкування захисників зі своїм клієнтом під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Було долучено 2 оптичних диски, на яких знаходились 7 відеофайлів кожен тривалість близько 1,5 години. Запис відео супроводжувався записом звуку, що дозволяло почути зміст розмов між адвокатами та клієнтом. При цьому, в приміщенні перебували тільки ми, жодних слідчих дій в цей час не проводилось, жодного працівника правоохоронного органу присутнього не було. Тобто, наше спілкування в цьому приміщенні було цілком приватним.
Закон чітко вказує, що будь-яке втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом забороняється.
Не зважаючи на це, сторона обвинувачення свідомо пішла на відверте порушення закону. Навіть в найгірших практиках тоталітарних країн репресивні органи не вдавались до настільки відвертого та свідомого нехтування основними засадами кримінального процесуального законодавства. Описані дії не повинні залишатись поза увагою адвокатської спільноти та громадянського суспільства.
Ефективність роботи адвоката вимірюється не тільки кількістю виграних справ, а й якістю наданих послуг, відповідністю суворим вимогам професійної етики.
Ставлячи високі вимоги до адвокатури, ми разом повинні забезпечити дотримання гарантій адвокатської діяльності, першою серед яких є адвокатська таємниця, аби до питання «секретності» адвокатської таємниці не потрібно було повертатись знову.
Спеціально для Української фундації дослідників права
— Автор: Любомир Дроздовський
