Так склалося, що моя політична діяльність в деякій мірі була пов’язана з Стриєм і взагалі з Львівщиною, але особливе місце займав Стрий.
Стрий – це прекрасне місто, розташоване за 70 км від Львова на березі однойменної річки.
Мене, як кожного депутата, закріпили за цим виборчим округом, центром якого і був Стрий. По правді кажучи, я сам вибрав собі цей округ, зараз вже важко сказати, які були головні мотиви, але на даний час вони не мають ніякого значення.
Значення має й те, що мені Стрий дуже сподобався, з багатьма людьми, які там і зараз проживають, я подружився.
Зараз про Стрий згадую, як один з найкращих періодів свого життя.
Єдину людину, яку хотів би згадати – це Лілія Цалин, прекрасної душі людина, яка надзвичайно рано залишила наш світ.
Але, пам’ять про цю чудову людину у мене особисто залишиться на все життя.
З її безпосередньою участю, а часто і визначальною участю було мною організовано і проведено величезну кількість різних громадсько-політичних або культурних заходів, деякі з яких вийшли на загальнодержавний або міжнародний рівень.
Серед таких заходів, одне із дуже важливих місць займає документальний фільм – Ціна свободи.
Я довго думав над тим, щоб відобразити образ Степана Бандери в привабливому і історично-правдивому вигляді, щоб ті люди, для яких Степан Бандера – був видатний українець і символ боротьби за незалежність України, повірили в достовірність того, що буде на екрані.
З іншої сторони, про Степана Бандеру було мало відомо широкому українському загалу і тому я хотів щоб цей фільм був ще й просвітницький.
З ідеєю цього фільму я поділився саме з Лілею Цалин і вона була першою людиною, яка про це знала і палко підтримала.
В Стрию Степана Бандеру всі добре знають і цей видатний український патріот є поза всякими сумнівами для багатьох українців – герой.
Я мав можливість спілкуватись з рідною сестрою Степана Бандери – пані Оксаною, неодноразово був у неї дома у звичайній двокімнатній квартирі у Стрию. Вона мені багато в чому допомогла, а саме головне фактично благословила на реалізацію цього задуму.
Одна із моїх помічниць в окрузі була Оксана, родичка Степана Бандери, яка допомогла зв’язатись з членами родини.
Таким чином, я остаточно для себе зрозумів, що повинен створити такий кінофільм про Степана Бандеру.
Я бачив у цьому свій патріотичний обов’язок.
Якраз наближалось 100-річчя з дня народження Степана Бандери – 1 січня 2009 року. Тобто, сама доля спонукала мене на створення цього фільму.
Але ідея дуже гарно, однак самої ідеї недостатньо – потрібні талановиті люди, які створять талановитий фільм, який я собі уявляв.
І такі люди знайшлися. Мій близький друг Василь Ілащук, на той час Президент Національної телекомпанії України і Тарас Ткаченко – молодий, але дуже талановитий режисер.
Документальний фільм про Степана Бандеру знімався майже півроку, творча група побувала в деяких країнах, зокрема, США, Німеччина, Польща та інші, де теж здійснювала зйомку.
В решті решт, коли цей фільм був готовий і отримав назву – «Ціна свободи» – до 100-річчя з дня народження Степана Бандери, всі ми, хто був причетний до цього творчого процесу – видихнули з полегшенням.
Фільм готовий і ми його віддали на суд глядачів.
У восьми західноукраїнських областях в один день був організований масовий перегляд цього фільму.
Я з творчою групою був в Моршині, де є санаторій «Братства УПА».
Для цих ветеранів патріотичного руху, колишніх героїв визвольного руху – учасників Української повстанської армії та інших патріотів у найбільшому кінозалі Моршину і був вперше показаний цей фільм.
Півтори години йшов фільм, а після завершення – довгі, довгі оплески і овації людей, які високо оцінили цей кінофільм.
В подальшому цей фільм був показаний двічі по першому каналу Національної телекомпанії України.
З цим фільмом я був в США, зустрічався з керівниками української діаспори. Передав їм цілий ящик гарно виданих дисків документального фільму.
Аналогічним чином, передав і нашим братам і сестрам у Канаді, теж достатню кількість кінофільмів.
Мені казали, що українці з великим ентузіазмом дивились цей фільм і в США, і в Канаді.
Мені з багатьох країн світу, де живуть українці, прийшли сотні щирих вітань і подяк за цей фільм.
Я пишаюсь тим, що вдалося зробити, можливо вперше, такий об’єктивний і справедливий фільм про нашого видатного українця – Степана Бандеру.
Хто ще не бачив, пропоную подивитись. Хоч після цього фільму вже пройшло більше десяти років, його актуальність залишається.
Слава Україні!
Тут можна побачить документальний фільм «Ціна свободи»: https://www.youtube.com/watch?v=13PzICwrYJc&t=80s
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права