Давайте візьмемо хоча б один важливий аспект конституційного процесу – вибори до Верховної Ради.

Адже це надзвичайно важливо яким чином і на яких правових засадах формується найвищий законодавчий орган в нашій країні. Нам всім добре відомо, що механізм виборів регламентується окремим законом, а не Конституцією. Від того який буде якісний склад парламенту і залежить багато в чому і доля держави і врешті решт – народу. Після того, як пройдуть вибори багато хто з нас починають дивуватись, як ті чи інші особи могли бути обраними до Верховної Ради.

Наше виборче законодавство багато в чому кон’юнктурне, його в будь-який час можна змінити, якщо це в інтересах окремих політичних сил чи навіть окремих осіб. В демократичній державі виборча система повинна бути стабільною і не залежати від  політичних чи корупційних інтересів будь-яких осіб чи політичних сил. Вона повинна бути покликана забезпечити демократичний вибір народу, а тому виборча система повинна бути частиною нової Конституції.

А відповідальність депутатів перед своїми виборцями.

Це теж надзвичайно важливий елемент діяльності депутата. Зараз депутат не несе будь-якої відповідальності перед своїми виборцями за свою діяльність у парламенті.

Ми добре знаємо, що парламент обирається народом для здійснення законотворчого процесу. Обрані народом уповноважені особи мають приймати закони в інтересах тих людей, які і делегували їм свої права. Але, нажаль ми є свідками того, що багато із народних депутатів абсолютно не цікавляться законотворчим процесом взагалі. Для частини обранців головна мета находження у парламенті – це прикриття їх бізнесової діяльності і всього, що з цим пов’язано.

Мій досвід роботи в українському парламенті протягом трьох скликань показує, що значна частина депутатів не те, що не приймала участь у законотворчому процесі взагалі, а навіть не була на засіданнях парламенту.

Це не просто безвідповідальність цих депутатів, які не виконують волю тих виборців, які їх направили  на роботу в парламент, це істотне порушення демократії, оскільки значна частина українського народу не представлена в парламенті при ухваленні тих чи інших законів.

Що я пропоную.

Перш за все, в новій Конституції, як вже було сказано, повинен бути чітко визначений механізм виборів до парламенту, щоб ніхто не міг його змінити у своїх інтересах. Мажоритарний принцип формування парламенту себе повністю зжив, оскільки є надзвичайно корумпованим, а тому спотворює саму ідею виборів. Принцип, за яким у кого більше грошей, той і отримує мандат – більше не повинен бути в Україні.

Депутати повинні, як я вважаю, обиратись за відкритими списками. Кожна політична сила, яка приймає участь у виборах, може висунути свого кандидата у всіх або в деяких округах на свій вибір. У разі проходження цієї політичної сили до парламенту формується фракція цієї політичної сили в кількості, яка відповідає довірі виборців в цілому по країні, тобто пропорційна тому відсотку голосів, які отримала ця політична сила на виборах в цілому по країні.

Саме така кількість депутатів приймає присягу і заступає до здійснення повноважень у парламенті, а решта осіб, які були висунуті цією поличною силою в округах, але не попали в число депутатів, залишаються бути кандидатами у депутати парламенту від цієї політичної сили, пропорційно тим відсоткам, які отримав кожний із них на виборах.

Парламент має обиратись на чотири роки  в кількості не більше 300 осіб. Через два роки необхідно провести ротацію. Ця ротація здійснюється наступним чином: усі депутати, які є членами фракції тієї чи іншої політичної сили, за два місяці до завершення двохрічного терміну перебування у парламенті подають до ЦВК особисту інформацію про кількість поданих і прийнятих законопроектів у парламенті за цей період.

При вирішенні питання про ротацію ЦВК враховує лише законопроекти подані депутатом, які стали законами. В результаті ротації 1/3 депутатів фракцій (усіх фракцій парламенту) підпадають ротації, тобто ЦВК припиняє повноваження третини депутатів кожної фракції у парламенті виходячи із їх участі в законотворчому процесі.

В число тих  депутатів, які підпадають під ротацію, будуть депутати, які найменше у фракції займались законотворчим процесом.

Замість цих депутатів, які не ефективно виконували свої повноваження, ЦВК реєструє кандидатів, які пройшли вибори від цієї політичної сили.

Таки чином, парламент буде оновлений на третину. Такий підхід, як мені видається, зобов’яже депутатів бути відповідальними перед своїми виборцями, бути ефективними і активними парламентарями.

Крім того, буде здорова конкуренція.

Навмисно із величезної кількості проблем, які необхідно вирішити при підготовці проекту нової Конституції, взяв лише систему виборів і відповідальності депутатів перед своїми виборцями. Можливо для когось це дрібні теми, є значно більш важливіші, як дехто думає – наприклад питання державного устрою і багато інших. Але я вважаю, що ці питання про систему виборів і відповідальності депутатів вкрай важливі.

Після виборів виборці, фактично позбавлені правових механізмів вплинути на ситуацію в країні, на ситуацію в парламенті і на обраного депутата, а тому коли чаша терпіння переповнюється – люди повстають  за свою честь і гідність – і в країні розпочинається революція.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права, народний депутат України V, VI та VII скликань