Коли на світанку 13 квітня 2012 року з грубим порушенням Конституції невелика група народних депутатів, які протиправно присвоїли собі статус Верховної Ради, прийняла КПК, то мало хто думав не тільки про дотримання конституційної процедури, а й про неконституційність багатьох положень, які вказані в цьому КПК.
От, наприклад, юридичні сподвижники Януковича в чинному КПК встановили, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, тобто, в КПК було введено таке ноу-хау. При цьому треба мати на увазі, що прокурор наділений величезним обсягом повноважень.
Я думаю, кожній людині, яка цим цікавиться, не важко з’ясувати, що «нагляд» і «керівництво» це зовсім різні поняття і вони не є тотожними. Вже тоді виникло питання – все таки, прокурор наглядає за розслідуванням чи керує ним.
Більше того, не важко було відкрити статтю 121 Конституції, яка була чинною на день ухвалення цього КПК щоб з’ясувати, що ця норма неконституційна, оскільки такою функцією, як нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва прокуратура не наділена.
Оскільки в КПК або в будь-якому іншому законодавчому акті не було визначено, що це означає – нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, то виникли серйозні проблеми.
Поки Янукович був при владі, то сподіватись, що Конституційний Суд визнає цей КПК неконституційним через недотримання процедури прийняття, або визнає неконституційними хоча б його окремі положення – було марним.
До речі, в закон про прокуратуру, взагалі забули внести відповідні зімни і на даний час закон не покладає на прокуратуру таку функцію, як нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва.
Тобто, прокуратура, здійснюючи вказані в КПК повноваження, діє в супереч не тільки Конституції, а й спеціальному закону, який визначає, що прокуратура в порядку, передбаченому цим законом, здійснює встановлені в Конституції функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Цікаво, як прокуратура може забезпечити здійснення функцій, які взагалі не передбачені Конституцією. Про це взагалі ніхто не подумав.
В законі про прокуратуру є ще одне дуже важливе положення – на прокуратуру не можуть покладатись функції, не передбачені Конституцією (ч.3 ст. 2 закону). Але і це не зупинило творців КПК.
В 2016 році стаття 121 Конституції, як і деякі інші положення Конституції, була змінена.
Зараз, в чинній Конституції вже не має окремого розділу про прокуратуру, як і не визначені взагалі на конституційному рівні функції прокуратури.
Конституцією встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Правда, що це за органи правопорядку в Конституції не зазначено.
Таким чином, Конституція не наділяє прокуратуру повноваженнями здійснювати нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, як це встановлено в чинному КПК, а чітко встановила, що прокуратура здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Це, як кажуть в Одесі, велика різниця.
Тобто, відповідно до положень Конституції прокурор безпосередньо організовує і здійснює процесуальне керівництво розслідуванням справ і, як результат – несе повну відповідальність.
Але при цьому виникає питання – як бути з процесуальною самостійністю слідчого і з наглядом прокурора за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, як це передбачено КПК.
Уже пройшло достатньо багато часу, щоб привести діяльність прокуратури у відповідність з Конституцією, для цього треба прийняти у визначеному Основним законом порядку новий КПК та внести відповідні зміни до Закону України «Про прокуратуру».
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права, народний депутат України V, VI та VII скликань
