Як спочатку Англія рятувала США від гітлера, а тепер Україна від путіна і при чому тут Отто Скорцені?
Може декому здасться, що в той час коли йдуть надзвичайно важкі кровопролитні бої з російським агресором на півдні і сході України, не зовсім доречно в черговий раз аналізувати причини і наслідки другої світової війни. Але, мені видається, що ця тема не просто актуальна, а може дати багато відповідей, на ті процеси, які зараз відбуваються.
Давайте спробуємо задати собі коротке питання, а що було б якби гітлер захопив срср?
На той час срср був надзвичайно потужною авторитарною країною, якою управляв не гірший тиран, ніж гітлер.
І станом на початок 1940 року стало очевидним, що, у разі захоплення гітлером срср – шлях до світової гегемонії для нього буде відкритий. США, з іхніми 80 погано озброєних, без досвіду військових дій, дивізій і не дуже потужні ВМС , які були на той час – не здатні були протистояти гітлеру і союзникам, не тільки на суші, а й на морі. Гітлер і його вище військово-політичне керівництво це розуміли, що поки США не усвідомили яка для них існує загроза і не мобілізували американський народ і промисловість на термінові заходи по забезпеченню безпеки США, цю країну – форпост світової демократії, можна було б достатньо легко захопити і стати фюрером усього світу.
Тобто, об’єктивний і неупереджений аналіз співвідношення сил і засобів між гітлерівською Німеччиною, на яку працювала економіка майже усієї Європи та США вказує на те, що шансів вистояти проти агресії гітлера і його союзників у США, на початку 1940 року, – не було.
Але, на щастя, гітлер планував по-іншому.
Перш ніж напасти на срср, гітлер планував захопити Велику Британію, останню потужнюдержаву, яка залишалась ще непідкореною у Європі.
Після початку другої світової війни, захоплення Польщі, Франції інших країн, наступною головною ціллю для гітлера була Велика Британія. Для захоплення цієї острівної держави гітлер зосередив колосальні військові ресурси. Майже усе було готово для вторгнення. До цього гітлера в значній мірі підштовхувала і практично капітулянська позиція Чемберлена, прем’єр-міністра Великої Британії, який не хотів воювати з гітлером і був схильний до будь-яких компромісів, навіть до капітуляції, аби тільки не війна з гітлером, а також потужна п’ята колона на чолі з Мослі.
Гітлер, на той час, крім багато мільйонної армії і потужних військово-повітряних сил і військово-морських сил, особливо підводного флоту, мав в своєму розпорядженні надзвичайно потужну розвідку, яка багато у чому впливала на формування планів гітлера.
Адже гітлер на початку 1940 року довгий час вагався – в яку сторону направити свої війська: проти срср – на схід, чи проти Великої Британії – на захід.
Якби в першій половині 1940 року гітлер захопив Велику Британію, то вже літом цього ж року він здійснив би агресію і проти срср. Зараз вже точно відомо, що протистояти гітлеру влітку 1940 року срср не мав шансів. Після перемоги над Великою Британією і срср, для гітлера не було б ніяких проблем перемогти і США.
Такий міг бути фінал гітлерівськоі агресії проти світу з трагічними наслідками для держав і народів.
Історія людства мала б зовсім інший розвиток, який зараз навіть важко зпрогнозувати.
Але, усього цього не сталося!
Головною причиною, чому гітлеру не вдалося захопити світ, полягає в тому, що він не зміг захопити Велику Британію. Якби ця країна була захоплена до кінця весни 1940 року гітлером, то вже в кінці літа цього ж року і срср не зміг би витримати потужного удару гітлера!
Але, чому гітлер не наважився на вторгнення на острів, чому він обмежився масованими бомбардуваннями і знищенням з повітря англійських міст?
З цього приводу є багато гіпотез, припущень, аналітичних і експертних висновків. Є багато документів, які по різному називають головну причину, яка зупинила гітлера від прямого вторгнення його армії у Велику Британію.
Не так давно була опубликована книга мемуарів відомого гітлерівського терориста Отто Скорцені. Немає ніякої потреби пересказувати мемуари цього есесівського офіцера, але є деякі його «одкровення», які значно доповнюють наші знання про історію другої світової війни.
“Супердиверсант” III Рейху, “майстер нацистського терору” за час війни прославився однією успішною операцією, а диверсантом став, злякавшись назавжди залишитися під березовим хрестом, вбитим у землю “варварської країни».
До самої смерті Скорцені піддавався нічним панічним атакам, коли йому снилися бої взимку 1941 року. Напиваючись у вузькому колі друзів нацистів, колишній оберштурмбанфюрер, п’яно схлипуючи ставив одне й те саме питання: “Чому ми тоді не перемогли?»”.
На це запитання “людина зі шрамом” відповів у книзі спогадів “Невідома війна”. У ній він розклав по поличках, чому, як він вважає, німці програли. Але мене зацікавила не ця частина його мемуарів, а зовсім інша. А саме, про військову розвідку – Абвер, а також, чому гітлер так і не наважився вторгнутись на територію Великої Британії в 1940 році, тоді ця висадка могла мати вирішальний вплив на долю другої світової війни і взагалі на долю людства.
Військову розвідку III Рейху очолював Адмірал Канаріс. Зараз вже є багато доказів тому, що вже в той час він був агентом британської розвідки і ця обставина відіграла можливо вирішальне значення, що гітлер скасував вторгнення своєї армії на острів і перейшов до повітряної війни. Те, що він не наважився на це вторгнення вирішальне значення мала інформація адмірала Канаріса щодо військового потенціалу Великої Британії. Але, гітлер не знав тоді, що керівник Абверу є британським шпигуном і довіряв його інформації. “Абвер” адмірала Канаріса перед війною, напевне навмисно, не розкрив реальний потенціал і готовність до війни і Радянського Союзу, навмисно його принижуючи. Скорцені теж підозрював, що Канаріс був завербований англійцями. Влітку 1940 року адмірал зумів переконати фюрера не проводити операцію «Морський лев» – операцію з висадки десанту на англійське узбережжя. Він сказав, що німцям протистоятимуть потужні сили британців, які буде важко перемогти в результаті десантної операції німців, оскільки проти німців буде розгорнуто 19 боєздатних дивізій британців і ще 20 дивізій у резерві, тоді як у англійців під рукою була лише одна – 3-я дивізія генерала Монтгомері, яка незадовго до цього втекла з Дюнкерка. Тобто, насправді ті військові сили, які Велика Британія могла задіяти проти десанту німців, були абсолютно недостатні для стримання цієї агресії.
Таким чином, як зазначає Скорцені, якби не недостовірна інформація адмірала Канаріса, гітлерівські війська могли б успішно здійснити десантну операцію по захопленню Англії і характер другої світової війни та її наслідки могли бути абсолютно протилежні тим, які насправді маємо, оскільки якби гітлер розправився з Англією, він мав би значно більше шансів у війні з срср.
Але, мужній британський народ і видатний лідер нації Вінстон Черчілль не тільки відстояли незалежність Великої Британії, але і врятували США, оскільки у разі поразки в війні з срср, наступною жертвою гітлера були б США. Однак, незважаючи на це, 32 президенту США Франкліну Рузвельту було дуже важко переконати американський народ допомогти у цій війні Великій Британії, а потім і срср. Незважаючи на те, що Рузвельту хоч і важко, але вдалося переконати виборців у необхідності допомагати жертвам агресії гітлера, але разом з тим, США не вдалося уникнути участі у другій світовій війни, в результаті чого, більше одного мільйона молодих американців загинули, або отримали поранення на цій війні.
От і тепер 46 президент США Джо Байден докладає неймовірні зусилля, щоб переконати частину Конгресу США невідкладно надати військову і фінансову допомогу жертвам терористичного нападу армії путіна на Україну і ХАМАСа на Ізраїль. В США фактично повторюється та ж ситуація, що була в 1940 році.
Частина американського Конгресу вважає, що краще витратити ці кошти, які президент Джо Байден пропонує направити Україні та Ізраїлю, – на потреби американських виборців.
Але при цьому, частина конгресменів, які виступають проти надання цієї допомоги, не кажуть своїм виборцям правду. А ця правда полягає у тому, що у разі, зокрема, якщо путін переможе Україну, то вже дуже швидко тисячі молодих американців змінять свою цивільну одежу на військову, простяться зв своїми сім’ями і візьмуть у руки зброю, щоб зупинити ворога – путінську армію, захищаючи своїх європейських союзників. Тобто, США стане учасником повномасштабної війни, яка поки що відбувається на 1200 км фронті в Україні, де кожний день гинуть українці, захищаючи східні рубежі НАТО.
Президент США Джо Байден, звертаючись до американців, наголошує, що підтримка Сполученими Штатами України утримує американських військових від участі у війні у разі, якщо російська агресія пошириться далі.
“З досвіду двох світових воєн минулого століття ми знаємо, що коли агресія в Європі залишається без відповіді, криза не згасає сама по собі. Вона безпосередньо втягує Америку. Ось чому наша підтримка України сьогодні – це інвестиція в нашу власну безпеку. Це запобігає ширшому конфлікту завтра. Ми утримуємо американські війська від цієї війни, підтримуючи хоробрих українців, які захищають свою свободу і батьківщину. Ми надаємо їм зброю і економічну допомогу, щоб зупинити прагнення Путіна до завоювання, перш ніж конфлікт пошириться далі», сказав Президент США.
Це наше велике щастя, що президентом США на даному історичному періоду є Джо Байден.
Можна не сумніватись у тому, що йому, як і Франкліну Рузвельту в 1940 році, вдасться переконати і Конгрес США і американський народ у тому, що допомога Україні – це безпека кожної сім’ї в США, кожного американця! І поки українці мужньо відстоюють свою незалежність і свободу у боротьбі з путінською агресією, американці можуть жити звичайним життям.
Велика Британія у 1940 році своїми героїчними зусиллями стали на захист незалежності своєї держави від агресії гітлера, тим самим змінили історичний перебіг другої світової війни і захистили США від вторгнення гітлера, так як і Україна в 2022 році зупинила агресію путінських агресорів на східних рубежах НАТО, тим самим, врятували США від безпосередньої війни з путіним, яка могла стати глобальною світовою війною.
От такі історичні паралелі.
Спочатку Англія в 1940 році рятувала США, а тепер Україна рятує США від повномасштабної війни з путіним.
Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права,
доктор юридичних наук
