Поява нової ідеї – пів справи на шляху до створення нового бізнес-плану. Наступні кроки супроводжуються появою спеціалістів з різних сфер та формуванням власної команди. Яка є оптимальна кількість «помічників»? Які саме фахівці мають бути поряд під час народження бізнесу? Ці та багато інших питань ставили собі підприємці впевнено крокуючи до мети.
Раніше від слова «делегування» (від латинського слова «delegare» – “посилати”, “призначати”) сповільнювався подих, а багато хто взагалі починав червоніти. Загального поширення цей термін набув нещодавно, а ось виконувати саму суть почали ще в античний час, коли вчитель довіряв своєму учню частину своєї роботи. У сучасному світі важко уявити власника величезної компанії, який власноруч керує всіма філіалами та завідує багатомільйонним товарообігом без фахової підтримки.
Бажання мати одноосібну владу здебільшого призводить до краху компанії, або ж величезних збитків. Підприємці малого бізнесу часто потерпають від такої проблеми, адже дуже складно їм віддати частину обов’язків незнайомій людині.
Навіть маленька компанія, чи то створення творчого продукту, виробництво або сфера послуг, після появи на ринку починає зміцнювати свої позиції та потребує більшої кількості спеціалістів. Головними перешкодами для коректного делегування э недовіра до підлеглих, страх, про некоректне виконання поставленого завдання або ж недостатня кількість інформації у робітника для коректного завершення роботи. Все це суттєво впливає на загальну роботу фірми.
Коли ми кажемо про те, що команда фахівців працює злагоджено, можна сміливо казати про те, що кожен посідає правильне місце у загальній системі. Цей варіант завжди влаштовує як працівника так і власника, але не треба забувати про мотивацію. Ця рушійна сила стає у пригоді при створенні унікального продукту, що є головною метою будь-якого бізнесу. Тільки уявіть запал працівника, якому доручили виконувати завдання, яке за рівнем вище від його прямого призначення, але реалізація якого є доступною для нього. Дуже поширеним прикладом такого делегування є виступи помічників (або ж заступників) директора на виробничих зборах або презентаціях під час відсутності керівника. Чи це не привід повноцінно відчути на собі усю відповідальність шефа, його довіру.
Слід чітко розрізняти, які саме повноваження можна довірити компетентній особі, а які варто залишити собі, як власнику. Мотиваційні, стратегічні та ризиковані процеси має залишити собі керівник, а ось питання, які стосуються організації та вузькопрофільної діяльності впевнено покласти на плечі робітника. Нагляд за якістю роботи, термінами виконання ніхто не скасовував. Довіра – довірою, але результат має приголомшити усіх. Коли людина відчуває певну свободу у прийнятті рішень, відповідальність за них та важливість загального результату, вона спроможна перевиконати план, аби, в першу чергу, задовольнити власні потреби у самоствердженні.
Американські дослідники поведінки Пол Херсі і Кен Бланшар у своїй роботі відокремили чотири ступені зрілості підлеглих, аби чітко розмежувати стилі делегування та відповідальності для них. В залежності від того, до якої групи належить робітник можливо зосередитися на том, у якій саме формі та які завдання можна довірити (подаю картинку з поясненням кожного рівня делегування). 
Чи замислювалися над тим, наскільки якісно працює кожен з ланки Вашої команди? Багато світових прикладів ілюструють нам збільшення темпів розвитку при коректному використанні систем делегування. Наскільки цей досвід впроваджено в українському бізнесі? Чи має він майбутнє та які його перспективи?
