Що нам чекати – весну чи ядерну зиму?

Можна без перебільшення сказати, що за останні місяці Украіна  стала  центром  європейськоі і світовоі безпеки.
Вже не тільки політологи чи аналітики, а й міжнародні політики чи державні діячі  найпершої величини заявляють про те, що широкомасштабне вторгнення Путіна в Україну може призвести до світовоі катастрофи.
Хочемо ми того чи не хочемо, але зараз тут у нас в Україні визначається майбутнє планети.

Агресія Путіна і його маніакальне бажання спалити людську  цивілізацію в вогні ядерного апокаліпсіісу все більше і більше натикається на непереборне бажання цивілізованих країн світу зупинити агресора і врятувати світ від неминучої загибелі.
Навіть один відсоток ядерного арсеналу, який є у розпорядженні ядерних країн – неминуча загибель людства.
Зараз ядерні країни у своїх арсеналах нараховують близько 18-20 тисяч стратегічних ядерних боєголовок.
Тільки сумарна потужність цих ядерних сил, без урахування тактичної ядерної зброї і ядерної зброі розміщеної на авіаційних засобах і підводних човнах – достатня щоб десятки разів знищити усе живе  на землі.
Якщо здійснити гіпотетичні розрахунки, то площа  поверхні планети Земля становить приблизно 510 млн.кв.км, з яких трохи більше 10.5 млн. кв.км – міська забудова –  то достатньо 10-15% від сумарної потужності ядерних запасів, щоб планета була знищена.  Лише 100 боєголовок  стратегічних ядерних сил сумарно за своєю потужністю можна порівняти з 5000 Хіросім.

На теоритичному рівні вже давно прораховані різні варіанти наслідків ядерної катастрофи.
Аналізувати ці наслідки немає сенсу – усі вони сходяться на тому, що все живе на планеті буде знищено в результаті безпосереднього застосування ядерних вибухів, глобальних пожеж, які будуть наслідком цих вибухів, ядерного пилу і сажі, які товстим шаром закриють планету від сонячного проміння, і все це разом призведе до катастрофічних наслідків для атмосфери планети і кардинальноі зміни клімату.

За різними оцінками вже через короткий час глобальної ялерноі катастрофи, через дуже істотні кліматичні зміни, температура на поверхні планети може знизатись до 30 градусів морозу, температура над поверхнею океанів деякий час буде залишатись на рівні 0 градусів, але такий різкий перепад температур викличе катастрофічні шторми і цунамі, які змиють величезні території на суші і перетворять їх на непридатні для життя.

В перші години початку світовоі  ядерноі  війни загинуть сотні мільйонів людей. Ще багато сотень мільйонів людей зазнають пошкоджень, але після цих жертв першого удару, почнуться потужні вибухи ядерних реакторів на атомних електростанціях, арсенали сховищ ялерноі зброі, вибухи тактичних ядерних припасів – все це перетворить планету у суцільну пожежу, яку неможливо зупинити.

Через деякий час після початку ядерноі війни кліматичні зміни на планеті набудуть такого масштабу, що життя стане неможливим, а рівень радіації буде несумісним з життям на планеті.

Багато хто з аналітиків вважає, що може статися ще більш жахливий наслідок цієї війни – планета від вибухів надзвичайної потужності може змінити свою орбіту, що унеможливить життя на землі будь-яких істот

.
Це дуже узагальнюючі наслідки цієї ядерноі катастрофи. Її реальні наслідки не знає ніхто.

Але точно відомо, в якому б підземеллі, чи бункері на стометрівій глибині  не ховався Путін – це його не врятує. Можна продовжити своє життя на декілька днів, чи навіть тижнів, але фінал один – загибель!

Чи здатний світ утихомирити Путіна і його агресію?

Але чому світ має загинути разом з Путіним?

Невже російське населення не уявляє які  наслідки для них, і іх дітей готує Путін?

Чому світ повинен залежити від хворобливої манії Путіна?

Важкий час ми переживаємо, напруга наростає.

Було очевидним, що США і західні партнери ніколи не погодяться на ультиматум Путіна.

Так і сталося.

Але при усій своїй агресивності переговори між США і Путіним продовжуються і головною темою цих переговорів залишається Украіна і  міжнародна безпека.

Напевне і усі ці переговори не принесуть ніякого позитивного результату.

Що далі?

Стає усе більш очевидним, що ніякі переговори між делегаціями США і Путіна не дадуть позитивних результатів. Тут дуже важливо розуміння того, що президент США Джо Байден для прийняття важливих рішень залучає фахівців, урядові структури – тобто у цьому процесі приймає участь уся його команда, натомість з російської сторони усі рішення приймає Путін особисто.

Тобто – це певна імітація переговорного процесу, хоча ми добре усвідомлюємо, що представники Путіна виконують чисто церемоніальні функції. Навіть міністр закордонних справ Лавров діє тільки в тих межах, які визначив для  нього Путін.
При цьому треба мати на увазі, що дочка Лаврова вже багато років разом зі своєю родиною проживає в США і володіє непоганим бізнесом – мережею немалих супермаркетів. Можливо і сам Лавров невдовзі переїде до дочки, а тому він останнім часом почав досить обережно висловлюватись на адресу американської сторони.

Але на цих  останніх переговорах в Женеві ми знову бачимо саме Лаврова,а не його заступників.

Переговори пройшли, закінчились навіть раніше за визначений час.

Ніяких проривних рішень не має, що залишається.

Тільки ще більше загострення ситуації.

Мабуть Путін на державному рівні може визнати незалежність ДНР і ЛНР, які нами визнані як террористичні.

Можливо Путін оголосить про розміщення ядерних сил в одній із країн Латинської Америки.

Після чого, не можна виключати, що і в країнах Балтії з’являться американські ракети, підльотний час до Москви з території країн Балтії зменшиться взагалі до 2-3 хвилин. У разі запуску такої ракети, вже ніякі переговори, чи консультації стануть неможливими.
Більше того, будь-які протиракетні засоби не будуть мати жодного сенсу.
В такій ситуації напевне Україна може отримати сучасні і найновіші види озброєнь для стримування агресії Путіна.
Після цього США і інші цивілізовані країни застосують  проти Путіна санкції за підтримку терриростів.
Можливо навіть світ визнає Путінську Росію країною,яка підтримує терористів.
Наступить повна міжнародна ізоляція Путіна.

США і інші країни демонструють свою неухильну підтримку демократії і роблять усе залежне для збереження миру на землі.
І зараз вже проблема України вийшла на глобальний рівень.
І саме на берегах Дніпра вирішується доля світу, а не тільки  України.
Україна зараз в центрі міжнародної уваги. Усі цивілізовані країни світу солідаризувались з нашою країною в боротьбі з агресією Путіна.
Світ усвідомив, що мюнхенська змова, яка відбулася в 1938 році фактично надихнула Гітлера на розв’язання другої світової війни.
А тому сучасний світ усвідомив, що захищаючи Україну від путінської агресії вони захищають і мир і спокій своїх країн і усього світу.
Але, незважаючи на неймовірні засилля міжнародної спільноти, поки що не вдається зупинити агресивні наміри Путіна.
Загроза миру щоденна і реальна.
Вже багато разів висловлював своє припущення, що кожний прожитий день наближає нас до війни.
Це моє припущення тільки підсилюється, війна неминуча.

Але ця війна не буде такою, яку ми бачили в кінофільмах і її початок може бути одночасно і початком кінця життя  на планеті.

А тому питання, чи може замість весни наступить ядерна зима стає все більш актуальним!

Віктор Швець, президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук