В Україні почалася активна фаза виборчого процесу. Підходить до завершення висування кандидатів і українські виборці стануть перед фактом такої кількості кандидатів, яких не то що запам’ятати, але й порахувати декому буде складно.

Не знаю, погано це чи гарно, але така вона демократія! Можливо дійсно серед тих кандидатів, які вперше висувають свою кандидатуру і є майбутня гордість України, але, мені здається, переважній більшості виборців уже все ясно – одні і ті ж обличчя, одні і ті ж обіцянки, я маю на увазі серед фаворитів цих перегонів. В усякому разі вибирати є з кого. І до кожного кандидата треба відноситись серйозно.

В Веймарській республіці несерйозно поставились до висунення однієї особи в берлінському палаці спорту президентом в 1932 році і вибори він програв, але це не завадило цій же особі в кінці січня 1933 року стати фактичним хазяїном країни поєднавши посаду президента і канцлера, що з того вийшло світова історія знає.

Є інший приклад, коли драматичний актор став Президентом США, правда до цього обрання він був декілька разів обраний губернатором Каліфорнії, декілька разів намагався отримати підтримку Республіканської партії, навіть висувався, як кандидат самовисуванець. Він програв тоді ці вибори, але в 1980 році виборці обрали одного із найкращих президентів цієї країни, на той час вже досвідченого політика і державного діяча, хоч і розведеного із соєю першою дружиною. Це було вперше, коли американці обрали собі розлученого президента. До речі, Трамп – другий.

Українські виборці чекали дива. Можливо з’явиться український Макрон чи український Трамп.

Не з’явились, тому маємо те, що маємо.

Так співпало, що з початком виборчих баталій в Україні, у міжнародних справах відбулась подія, яка може мати визначальне значення для долі, як окремих країн, так і всього світу.

Ми рішуче наближаємось до нової світової війни. Ми, я маю на увазі людство.

Причому ми до її початку зробили не те щоб один крок, один крок залишився до її початку.

Зовсім недавно Трапм заявив про те, що США виходять із договору 1987 року щодо ракет середньої і меншої дальності (РСМД) і головною причиною такого відповідального рішення він назвав Росію, яка порушила умови цього договору, який забороняв наземні ракети з радіусом дії від 500 до 5500 км.

До речі, цей договір був підписаний саме Рейганом і Горбачовим, як Президентом СРСР.

Я думаю, українські громадяни добре розуміють у чому загроза ракет середньої і малої дальності, якщо порівнювати їх із балістичними міжконтинентальними ракетами.

Підльотний час ракет середньо і малої дальності не більше 5-10 хвилин, в той час як підльотний час міжконтинентальними ракетами складає по різним оцінкам від 30 до 40 хвилин.

Країні, яка буде піддана ракетному удару ракет середньої і малої дальності для того щоб задіяти заходи для захисту цивільного населення, провести евакуацію і підготуватись до удару у відповідь буде надзвичайно мало часу, в результаті чого, можливість початку ядерної війни зростає у рази, навіть якщо спрацювала система помилково оповіщення про ядерний напад.

Часу на те, щоб розібратись помилковий чи справжній сигнал про ядерний напад вже не залишиться.

З моменту укладання цього договору, який унеможливлював розміщення ядерних сил на ракетах середньої і малої дальності, Європа в цілому і Україна, зокрема, перебували у відносній безпеці, хоча після відкритої агресії, яку вчинила Росія в 2014 році Україна з цього часу уже не могла бути спокійна за свою безпеку.

Договір договором, а Путін діє в залежності від своїх інтересів. Хоча треба зазначити, що цей договір забезпечив знищення усіх радянських ракет  (балістичних і крилатих), наземного базування з радіусом дії від 500 до 5500 км.

І цей договір все ж таки дав відносну безпеку і захист європейським союзникам США. До відому необхідно зазначити, що у рамках реалізації цього договору було знищено майже 2700 ракет.

І от тепер цей договір розірваний. Що далі?

Чинний Президент України виконуючи свій конституційний обов’язок здійснює необхідні заходи і дії до збільшення обороноздатності країни. Але чи достатні ці його дії і заходи? Я думаю виборці визначаться шляхом голосування.

З урахуванням нової ситуації мені здається необхідно вчинити додаткові і ефективні заходи по захисту країни.

Розробка нової високотехнологічної зброї, особливо з урахуванням нашого досвіду і можливостей в ракетно-космічній і авіаційній галузях, і особливо в нових видах зброї. У нас багато талановитих людей, їм треба створити умови і ми дуже швидко отримаємо потрібний для оборони країни результат.

А на міжнародному напрямку треба шукати додаткові можливості для забезпечення безпеки нашої держави. Можливо прийшов час укласти з США двосторонній договір про партнерство і безпеку.

Це був би достатній подарунок Путіну.

А що кандидати в президенти?

Мені видається, що і кандидати  повинні чітко і не двозначно заявити як вони збираються захищати країну і народ у нових умовах. Адже в Європі зараз є пряма військова агресія Росії проти України і припинення договору про ракети середньої і малої дальності напряму загрожує безпеці нашої держави.

Якщо завтра війна, що будуть робити кандидати щоб захистити Україну і її народ.

Підлітний час ракети з Росії до Києва декілька хвилин, вести переговори з Путіним, чи проводити референдум не буде часу.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права