Так сталося, що в Нью-Йорку я був багато разів, і спеціально сюди прилітав, і транзитом але обов’язково залишався в Нью-Йорку декілька днів, а потім продовжував свою подорож.

Нью-Йорк відноситься до декількох географічних місць у світі, які особливо приваблюють мене. Таких місць не багато, але Нью-Йорк, поза всякими сумнівами, є серед них.

Про Нью-Йорк можна розповідати скільки завгодно і кожний раз будеш розуміти, що саме головне не сказав. А що ж головне – для мене особисто, не будинки, якими б вони не були гарними, ні історичні пам’ятки, як би їх не було багато і весь цей антураж, – для мене головним є сам Нью-Йорк у всій цій сукупності. І, до речі, не тільки Манхеттен, але й Бронкс, Квінс, Бруклін і Стейтен-Айленд. Я був у чотирьох районах Нью-Йорка із п’яти, але безумовно, найбільше часу я присвячував Манхеттену.

Нью-Йорк – місто американської мрії, багато хто правильно вважає, що це і є неофіційна столиця США. Він був заснований одним із німецьких колоністів, який працював при голландському дворі. Це відбулося в 1626 році і його назвали Новим Амстердамом. Що представляє зараз Нью-Йорк переважна більшість людей уявляє – величезне місто, яке щорічно відвідують десятки мільйонів туристів.

Самим густонаселеним районом Нью-Йорка є Манхеттен, який розташований на однойменному острові. В Манхеттені розташовані і всесвітньо відомі вулиці – Бродвей – це вулиця банків, фешенебельних магазинів, театрів, а також Уолл-Стрит – фінансове серце Америки.

В Манхеттені, як це не дивно, розташований і Гарлем – афроамериканська частина Нью-Йорка. Тут також знаходиться і Мідтаун – центральна частина Манхеттена, де зосереджено велика кількість хмарочосів, дорогих брендових магазинів і інших вишуканих об’єктів.

Є в Манхеттені ще і Даунтаун, а також Чайнатаун – це Китай в мініатюрі.

Я не буду описувати всі інші райони Нью-Йорка, єдине місце на яке хотілося б звернути увагу – це Брайтон–Біч, це місце де мешкають переважно емігранти із Радянського Союзу, і зокрема, з України, і знаходиться це місце в Брукліні.

Там повністю збереглась атмосфера радянського способу життя, дуже багато кафе, ресторанів, інших закладів на російській, український мові, або інших мовах бувшого СРСР, зокрема, грузинської.

Не можу сказати, що Брайтон–Біч мені дуже сподобався, можливо навіть навпаки. В порівнянні з Манхеттеном – хоча мабуть це було б не зовсім коректне порівняння. Якщо Чайнатаун – це міні Китай, то Брайтон–Біч – це міні СРСР. Там навіть житлові будинки нагадують радянські, мабуть щоб люди, які виїхали із СРСР, почували себе начебто живуть в Одесі, а не на Брайтон-Біч. Що мені не сподобалось в Брайтон-Біч це метро, прямо над головою на висоті приблизно 8-10 м проходить лінія метро над всіма цими ресторанами, магазинами і іншими закладами, в яких господарюють в тому числі і наші земляки. Вони привикли до такого, а мені було дуже незручно, оскільки через кожні 3-5 хвилин проноситься черговий потяг метро, який створював дуже великий гуркіт.

Був я також і на легендарному пляжі в Брайтон-Біч, особливостями якого є те, що велика територія вздовж пляжу вислана дерев’яним помостом. А сам пляж піщаний і дуже комфортний. На тій частині пляжу, де є дерев’яний настил розташовані кафе, ресторани і інші заклади інфраструктури відгонку. Мені дуже було приємно бачити в деяких таких закладах меню було на українській мові. Персонал таких ресторанів і кафе безпомилково впізнає людей з України і з деким задоволенням зустрічають гостей і як тільки дізнаються, що з України, багато хто переходить на українську мову і зразу ж починається розмова про Україну. Переважна більшість наших земляків з великим сумом згадують про свою Батьківщину, яку одні недавно, інші вже давно залишили.

Таким чином, треба враховувати, що Нью-Йорк поділений не тільки на  муніципальні райони, але й умовні райони (які на картах не завжди позначаються), які знаходяться у межах якихось поселень етнічного або соціального характеру. До речі, райони Нью-Йорка дуже відрізняються один від одного, навіть складається враження, що це різні міста (кожний район).

В Нью-Йорку декілька аеропортів – Міжнародний аеропорт ім. Кеннеді і Міжнародний аеропорт Ньюарт Ліберті (до речі, один із самих великих і завантажених аеропортів США – тут 3 злітно-посадкових смуг, 3 термінали для пасажирів і 1 вантажний термінал). Саме сюди прилітає Люфтганза, на якій я дуже часто літаю, в тому числі в США.

З Європи літаки приземляються як в одному так і в іншому аеропорту. Є ще і інші аеропорти, але вони для внутрішнього використання і з Європи туди не літають. Аеропорти знаходяться в інших районах міста і для того, щоб добратись до Манхеттена потрібно більше одної години, крім цього необхідно оплатити проїзд через тунелі, які з’єднують Манхеттен з іншими районами.

Це дуже коротка розповідь про Нью-Йорк.

(тут на Бродвеї в театрі всесвітньовідомий спектакль “Призрак опери”, саме під цей спектакль був побудований цей театр)

(це теж на Бродвеї)

(таких білочок дуже багато парках Нью-Йорка)

(на цьому місті були Башти близнюки)

Трамп-тауер:

Вокзал Нью-Йорка:

(за моею спиною Манхеттен)

(Бруклінський міст)

(виставка автомобілів)

(це все Карнегі-холл)

Військово-морський музей

А тепер я хотів би розповісти про музей військово-морської і авіаційної техніки «Інтерпід», розташований в самому центрі Нью-Йорку в Манхеттені.

Цей музейний комплекс був заснований в 1982 році по ініціативі мільйонера-філантропа Закарія Фішера.

Як не дивно, пале вхід до цього музейного комплексу платний, якщо не помиляюсь, то 40 доларів США хоча в переважній більшості музеїв в США вхід безкоштовний. Разом з тим, особам пенсійного віку незалежно від того  якої ви країни, вхід в музей теж безкоштовний, і що дуже цікаво – ніхто не питає документи.

На даний час до складу цього музею відноситься авіаносець «Інтерпід», стратегічна субмарина «Growler», а також космічні кораблі «Аврора – 7»; («Меркьюрі»), «Союз – ТМА – 6», та шатл «Ентерпрайз».

Головним експонатом, безумовно є авіаносець «Інтерпід», його почали будувати в 1941 році, а в 1943 році він вступив на службу в ВМС США. Довжина – 260 м, тоннажність – 36 тис. тонн.

Цей авіаносець встиг прийняти участь у бойових діях на Тихому океані з Японією. Після війни приймав участь у відомих конфліктах в Кореї, на Кубі, а також у війні в В’єтнамі.

Остаточно перестав бути бойовою одиницею американського флоту в 1974 році.

До речі, не залежно від того, що він зараз має статус музею, в період терактів 11 вересня 2001 року, на цьому авіаносці був розміщений оперативний штаб ФБР, і взагалі незалежно від свого віку цей авіаносець перебуває в резерві екстрених служб Нью-Йорка, тобто не як плавзасіб, а як штаб квартира.

Надзвичайно цікаво побачити реальний бойовий корабель ВМФ США такого величезного формату. Тут все збереглось так як і було під час його служби. Там все можна побачити так би мовити з внутрішньої сторони, каюти, рубки, центр управління, бойові літаки, капітанський місток і все інше.

Думаю, що фото набагато краще можуть доповнити цю коротку оповідь про цей авіаносець, єдине, що хотілось би доповнити, що в перекладі «Інтерпід» означає «неустрашимий», потужність його двигунів 150000 к.с., швидкість 33 вузла, екіпаж 3108 чоловік із них  226 офіцерів, літаків на борту від 91 до 103 літаків.

Далі зразки палубної та іншої авіації США та інших країн.

(шатл Ентерпрайс)

(це радянський Міг-21, раніше був на озброєнні в полській армії)

(спускаємий можуль космічного корабля «Аврора – 7»)

(спальні місця матросів)

 

Підводний човен USS Growler

Підводний човен USS Growler (SSG-557) була спущена на воду в 1958 році і почала службу в ВМФ США з 1958 року до 1980 року. Тоннажність 3550 т, довжина 96 м, ширина 8,2 м, швидкість підводна 12 вузлів, екіпаж 87 чоловік із яких 9 офіцерів.

Це дизельний підводний човен оснащений ракетами (крилатими). Дуже важлива обставина, що для того щоб зайти в підводний човен необхідно пройти своєрідний тест – чи зможете ви пройти між відсікові перегородки, для цього на березі біля човна знаходиться копія міжвідсікової перегородки, яку повинен кожен, хто бажає потрапити на човен – пройти. Якщо не змогли пройти через цей тест, або здоров’я не дозволяє, або фізичні кондиції заважають, то в човен не пропускають.

(капітанський мостік)

(каюта капітана)

(каюта матросів)

(торпедний відсік)

 

Конкорд

Крім цієї техніки є ще і всесвітньовідомий літак «Конкорд». це один з літаків, який експлуатувався на лінії Лондон – Нью-Йорк, інший такий же літак, але компанії Air France стоїть перед аеропортом Ля-Бурже в Парижі. Він теж використосувався в польотах до Нью-Йорку, але з Парижу.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права