Так сталося, що я декілька разів останнім часом, був в Австралії.
І кожний раз ця моя подорож охоплювала східне узбережжя Австралії, а саме два штати – Квінсленд і Новий Північний Уельс, а також Північну Територію, яка не являється штатом, але за своїми розмірами набагато більше, ніж окремі держави.
В планах було відвідати штат Вікторію і особливо столицю цього штату Мельбурн, але природні катаклізми внесли корективу, через страшні пожежі, які охопили, в той час, значну територію штату Вікторія.
Пожежа, навіть підходила і до Сіднея – столиці Австралії і одночасно столиці штату Новий Північний Уельс, в усякому разі стійкий запах гарі дуже сильно відчувався в Сіднеї.
Тому плани прийшлось змінити.
Було в моїх планах, також, побувати у штаті Західна Австралія і, зокрема, в столиці штату місті Перт.
Але у зв’язку з стрімким поширенням пандемії короновірусу прийшлось терміново відлітати додому.
Але, те що я побачив на такій величезній території від Дарвіна до Сіднея, дає мені можливість поділитися своїми враженнями.
Я вже неодноразово ділився своїми враженнями від перебування в Австралії, але зараз я хотів би присвятити цю свою розповідь аборигенам Австралії, їх культурі і мистецтву.
Безумовно це не буде якесь ґрунтовне дослідження про корінних жителів Австралії, про їх побут, культуру чи мистецтво.
Це будуть виключно мої враження від несподіваних і випадкових спілкувань з аборигенами і що я особисто дізнався і побачив в результаті цих спілкувань.
Моя перша зустріч з аборигенами була в невеликому містечку Куранда, що не далеко від міста Кернс.
В Куранді створені гарні умови для туристів, щоб вони могли максимально ознайомитись з Австралією і зокрема, аборигенами Австралії.
Ясно, що це не ті аборигени, які знаходяться в своїх резерваціях – це вже в певній мірі артисти, які щедро знайомлять туристів з усього світу з багатою історією і культурою корінних мешканців Австралії.
Австралійські аборигени – це дивовижна частина населення Австралії, це люди, які зберегли свої стародавні обряди і спосіб життя за яким їх предки жили тут багато сотень років тому назад.
За деякими оцінками істориків, Зелений континент був заселений приблизно 40 – 50 тис. років тому назад. Сучасних корінних австралійців відносять до окремої раси – австралоїдної.
Як кажуть вчені зараз, в Австралії є три типи аборигенів, які відрізняються один від одного і ростом, і відтінком кольору шкіри, і волоссям.
Це пояснюється тим, що їх предки прибули сюди в різний час і з різних місць.
Раніше в Австралії було декілька мільйонів аборигенів, але європейці значну їх частину винищили.
Зараз, по оцінкам влади, в Австралії проживає біля 500 тис. аборигенів. Влада створює їм необхідні умови для життя, але при цьому максимально забезпечує їх статус – держава охороняє права і свободи корінних мешканців і створює необхідні умови для їх проживання і збереження своєї культури і притаманні їм умови для збереження своїх звичаїв, обрядів та побуту.
Кожне плем’я аборигенів має свою мову, спільної мови для усіх аборигенів не існує.
Значна частина аборигенів, які зараз проживають в Австралії зберегли побут, обряди і культуру своїх предків.
Вони дітей в школу не водять, телефонами не користуються, лікуються, як це було давно – різними травами та настоями.
Аборигени винайшли бумеранг, який вони використовували для полювання.
Як вважають аборигени, життя на землі створило якесь божество, яке потім полетіло на небеса. Переважна більшість аборигенів вважала і зараз вважає, що крім фізичної реальності, є світ духів ( світ снів), з якими можна зустрітись на небесах.
Як вони вважають, такі духи управляють Сонцем, Місяцем та іншими небесними світилами, але на те що з ними відбувається у космосі, можуть впливати і живі люди.
Австралійські аборигени передають своїм дітям у спадщину унікальні здібності знаходити воду в кам’янистій пустелі, яка простягається на сотні кілометрів, особливо це стосується центральної частини континенту.
Їжу вони готують на відкритому вогні, який запалюють тертям двох кусків дерева один об другий.
Цікаво, як австралійських хлопчиків переводили у статус дорослого чоловіка.
Коли хлопчикам виповнювалося 9 років їх, або якщо був тільки один,
ізолювали від племені, де дорослі чоловіки піддавали їх різним випробуванням на мужність і витримку. Після того як хлопчик пройшов усі випробування, йому на спині і грудях гострими ножами наносили рубці, які залишались на усе життя.
Аборигени дуже доброзичливі і толерантні, в усякому разі ті, з якими спілкуються туристи. Вони з великим ентузіазмом показують свої ритуальні танці, одежу, свої звички.
Для туристів саме тут в Куранді аборигени показували дуже красиві театралізовані вистави про своє життя і побут.
В подальшому, я зустрічав і реальних аборигенів в деяких містах Австралії, вони дуже істотно відрізняються від решти австралійців, оскільки не хочуть бути схожими на будь-кого, а хочуть залишатись автентичними аборигенами.
В фотографіях, які будуть долучені до цієї розповіді, можна буде побачити сучасних аборигенів, деякі приклади їх побуту та обрядів, які вони прийняли і зберегли від минулих поколінь.
Життя, побут, культуру австралійських аборигенів ще належно не вивчено, тут є певні об’єктивні складності в зв’язку з тим, що кожне плем’я аборигенів в кожній частині материка істотно відрізняється від інших.
Їх культура, мається на увазі – культура певного плем’я, сформована протягом віків саме спільнотою цього плем’я, і з року в рік передається майбутнім поколінням. В кожному племені дуже жорстка ієрархія.
Старійшина плем’я – він і є самий розумний, самий обізнаний і найбільш наближений до своїх духів.
Дехто вважає, що аборигени не можуть мати світлий колір шкіри.
Насправді, можуть, в залежності звідки їх предки.
Мені було зрозумілим, що аборигени, які реально живуть в своїх племенах, вони дуже відрізняються від тих аборигенів, які залишили свої племена і адаптувались до сучасного життя, хоча і зберігали деякі елементи минулого побуту і культури.
З такими аборигени я зустрічався не тільки в Куранді, але й у Брісбені і Сіднеї, і в деяких інших невеликих австралійських містах.
Мені хотілося привезти додому автентичні чисто австралійські сувеніри.
Для мене найкращим сувеніром є картина, живописне полотно, написане художниками в тих країнах, в яких я бував.
Я знав, що у культурі аборигенів дуже розповсюджений точковий живопис.
Традиції такого малюнка у австралійських аборигенів вже багато тисячоліть, і придумали вони такий стиль через те, що у них не було письменності, а була нагальна потреба передавати послання про історію, побут, традиції прийдешнім поколінням.
Древні аборигени використовуючи цю техніку розписували скелі, каміння, брили, стіни.
Спочатку творіння аборигенів у вигляді малюнків з застосуванням техніки точкового живопису вважались примітивними і не мали успіху.
Але все змінилось в 70 – ті роки минулого століття, коли несподівано точкові малюнки австралійських аборигенів почали дуже високо цінуватись, не тільки у Австралії, але й у світі.
Зараз це мистецтво дуже популярне в Австралії, малюнки, виконані технікою точкового живопису, можна придбати майже в кожній сувенірній лавці.
Але то малюнки для широкого вжитку, оскільки малюнки, які виконані майстрами представляють певну цінність і не продаються в сувенірних лавках.
Техніка точкового малюнку використовується в декількох країнах, зокрема, в Китаї, Індії, Індонезії та інших, але спеціалісти обґрунтовано вважають, що саме австралійські аборигени були першовідкривачами цієї техніки.
Зовсім випадково зайшов в культурний центр аборигенів в Сіднеї і там познайомився з авторами дуже яскравих і красивих живописних точкових малюнків.
Я був надзвичайно вражений красотою цих малюнків, а ще більше був вражений, коли мені розповіли, як важко створити такий орнамент і взагалі малюнок, який би передавав характер і особливість культурних традицій аборигенів.
Дуже важко підбираються необхідні кольорові гами і відтінки, і сама фарба, теж достатньо унікальна. Кожен майстер має свої секрети.
Несподівано для себе я провів декілька годин в цьому культурному центрі, передивився велику кількість точкових малюнків і на завершення купив дві авторські роботи відомих австралійських майстрів. Не дешево коштують авторські роботи, на яких розміщені фотографії цих авторів саме з цими роботами.
Вони унікальні, більше таких, аналогічних малюнків вони вже не виготовлять.
Написання точкового малюнка справа трудомістка і достатньо довга, саме тому ці роботи не дешеві.
Ці сувенірні точкові малюнки, вони по-іншому виготовляються, а тому їх велика кількість виставлена на продаж.
На фото можна буде побачити ці авторські роботи, яскраві, красиві, життєрадісні. Кожен раз коли дивлюся на них, бачу зовсім інший зміст.
В цих роботах майстерно передано і гарний настрій, і оптимізм, і побажання удачі і щастя, і відображений багатовіковий досвід точкового малюнка
аборигенів Австралії.
Автори цих робіт з великою приємністю їх мені продали і були здивовані, що їх роботи полетять в Україну.
Це дуже скромна розповідь про австралійських аборигенів, можна сказати запрошення до більш ґрунтовного вивчення їх історії і сьогодення.
А тепер фотографії, які багато в чому доповнять цю мою розповідь.
Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук
