Вже майже забутий чемпіонат світу з футболу. Росія витратила на цей чемпіонат не один десяток мільярдів доларів, а все для того щоб Путін святкував перемогу Росії на цьому чемпіонаті.
Але не вийшло. Маленька Хорватія зламала плани Кремля.
Але це не було для Путіна катастрофою – була образа, приниження, але не катастрофа.
А те що недавно відбулось в Керченській протоці для Путіна – катастрофа.
В міжнародних водах, регулярні збройні сили Росії вчинили акт збройної агресії проти військово-морських сил України в результаті якого протиправно захопили військовослужбовців і військові судна збройних сил України.
Але, безумовно, у Путіна був інший сценарій. Якби наші військові моряки відкрили вогонь по агресору – вони б стали міжнародними терористами, які намагалися вчинити терористичний акт – знищити кримський міст, улюблене дитя Путіна. Збройні сили Росії з застосуванням військових кораблів і авіації вчинили напад на військово-морські сили України, а потім щоб перевести цей акт агресії у прикордонний конфлікт були задіяні і прикордонні сили ФСБ.
Але знову не вийшло.
Україна не піддалась на сплановану провокацію – мета якої широкомасштабна війська агресія проти України, і тепер Росія і Путін предстали перед світом як прямі агресори.
Ми пам’ятаємо в історії вже був такий випадок, коли інший фюрер організував провокацію на радіостанції в Глейвіце, коли німці переодягнись в польську військову форму і начебто напали на німецьку радіостанцію, в результаті чого Гітлер вдерся в Польщу.
Так почалася Друга Світова війна.
Можливо Путін цього хотів в Керченській протоці?
Але Україна зламала і на цей раз плани Кремля.
Наслідки цієї агресії для Росії будуть катастрофічними, просто треба трохи почекати. Скоро всі це зрозуміють.
І ще одне. Я ніколи не думав, що у нас така сила – силенна борців за права людей у Верховній Раді. Що вони не творили щоб не затвердити військовий стан, згадали навіть про права людей і що діти в школу не зможуть ходить.
Цікаво а про які школи вони так бідкались, якщо армія Путіна почне широкомасштабну агресію проти України? Але якби вони дійсно піклувались про права українських громадян, це ще пів біди, а насправді там завіси інші причини і мотиви.
До речі, багато хто підхопив цей тезис про забезпечення прав людей, але мало хто із цих “захисників” закликав до захисту своєї Вітчизни, адже це конституційний обов’язок громадян України!
А зараз наш обов’язок зробити все можливе, щоб повернути додому наших військових і захоплені військові судна та за допомогою світової антиросійської коаліції зупинити і покарати агресора.
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права