Остання прес-конференція Путіна,  яку так широко пропагували кремлівські засоби масової інформації, дала відповідь на одне дуже важливе питання.
Як ще довго Путін буде залишатись при владі? Режисери цього політичного шоу намагалися переконати перш за все самих себе, а потім вже російську владну верхівку і населення Росії, що Путін ще потужний правитель, який жорсткими руками тримає владу і альтернативи йому на найближчі роки немає.
Але на справді ця прес конференція, несподівано для її організаторів, дала відповіді на головне питання  – скільки Путіну ще залишатись бути при владі.
І дуже важливо, усі  кого це цікавить і хто здатен об’єктивно оцінювати ситуацію, повністю усвідомили, що перед ними був вже не той Путін, що був ще рік тому назад.
Перед ними була вже зовсім інша людина – втомлена, виснажена, яка остаточно втратила свою харизму, як правителя, людина, яка можливо навіть  втратила інтерес до життя.
Ні, він щось говорив майже п’ять годин, продовжував грати роль правителя, але не було в його словах довіри і він вже не здатен був переконати усіх хто його слухав в правильності тих слів, які сам говорив. Інколи складалось враження, що він сам не усвідомлює до кінця, що говорить і не було в нього намагання довести свою правоту так, щоб її усвідомили і сприйняли усі на кого це було розраховано.
Путін дуже сильно змінився і не скільки зовнішній його вигляд, хоча це теж було дуже помітно, але особливі зміни відбулись в ньому, внутрішні, і ці внутрішні зміни Путіна вражають.
Для багатьох в тому числі і для мене стало очевидним, що це остання прес конференція Путіна, як президента РФ.
Путін прощався з владою, хоча можливо ще сам цього до кінця не усвідомив.
Перемога Трампа на виборах ще на деякий час продовжила б агонію путінської влади, але Трамп програв.
Народ США обрав Джо Байдена, який напевне не повторить помилки Барака Обами про перезавантаження влади з путінською Росією, а чітко візьме курс на повернення США першої і визначальної ролі в світовій політиці. І у цій політиці не буде компромісів з Путіним.
Важливим фактором який значно прискорив відхід Путіна від влади є повторне отруєння Навального.
Якщо перше його отруєння тільки давало підстави для припущення, що це російська влада отруїла опозиціонера, то інформація про повторне отруєння Навального перед відправкою на лікування до Німеччини – не залишила ніяких сумнівів, що це путінська влада причетна до отруєння з застосуванням бойової отруйної речовини.
Крім того, остання соціологія підтверджую значне падіння довіри населення до Путіна, особливо серед молодих росіян.
Дуже негативну роль в долі Путіна зіграла і карабахська війна, яку Путін пограв.
Його трагедія полягає ще й у тому, що Путін програв не просто війну в Карабаху, а взагалі увесь Південний Кавказ – цей величезний регіон.
Спеціалісти це вже давно зрозуміли, а усі інші теж скоро зрозуміють результати цієї 44 денної карабаської війни, яка істотно вплинула на подальші події у світі.
До речі, для нас ця війна теж дуже повчальна – треба припинити займатись демагогією, негайно відновити, а можливо і створити повний цикл оборонної промисловості, яка повинна забезпечити нашу армію найновішою суперсучасною технікою і зброєю.
Припинити будь яку економічну співпрацю з агресором, до речі Азербайджан не вів абсолютно ніякої економічної діяльності з Вірменією, закрити усі ворожі канали ідеологічної диверсії агресора, які не зважаючи на війну продовжують вільно діяти на нашій території, як і ворожа п’ята колона, яка теж вільно себе почуває в тому числі і у владних інституціях.
Відкинути, або імітувати якусь діяльність в рамках Мінських угод, а готуватись до відновлення територіальної цілісності країни.
Потрібна консолідація усієї країни і усього українського народу.
Зараз важко прогнозувати, коли завершиться остання фаза усунення Путіна від влади і коли вона почне реалізовуватись, але очевидно що це відбудеться дуже скоро.
Які будуть наслідки усунення Путіна від влади для Росії і світу в цілому зараз теж важко прогнозувати. Це можуть бути різні варіанти, але будь який з цих варіантів, кардинально змінить і Росію і світ.
Зараз єдине, що можна впевнено прогнозувати –  ми напередодні цих змін, які вже неможливо зупинити.

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, народний депутат України 5,6,7 скликань
Доктор юридичних наук