Рим

В залежності від мети поїздки в ту, чи іншу країну, або в те, чи інше місто формуються ваші плани  і сподівання.

Коли ви їдете в якусь країну, або в місто з діловою поїздкою, у вас будуть одні відчуття від цієї поїздки, а коли головна мета цієї поїздки – шопінг, або якісь життєві проблеми, то ці відчуття будуть зовсім інші.

Тобто, всі ці поїздки можна об’єднати одним – головна мета не ця країна, чи це конкретне місце – а реалізація певних потреб чи бажань.

А от коли ти їдеш з єдиною метою побачити країну, її основні пам’ятки і пам’ятники – це зовсім інше відчуття, ніж в першому варіанті.

Остання моя поїздка в Рим була обумовлена саме такими моїми бажаннями – спокійно побачити це чарівне місто, відпочити серед італійців, помилуватись красотою і величчю цього міста.

Ніяких інших планів у мене не було. Я був вільний, як пташка. У мене не було ніяких конкретних справ у Римі і ніяких планів, які необхідно було реалізувати.

У мене була можливість з чистого аркуша, на свій розсуд прожити декілька днів у Римі.

І я їх прожив дуже насичено і надзвичайно корисно.

Рим – один із стародавніх міст Європи, він був заснований в 753 році до н.є. Вважається, що днем народження Риму є 21 квітня. Саме в цей день сюди приїжджає велика кількість туристів. Але багато хто не вірить у цей міфічний день народження, вважають, що це не історичний факт, а вигадка.

Римляни вважають, що місто було засноване Ромулом і Ремом.

Рим є єдиним містом у світі, яке має на своїй території суверенну державу – Ватикан, в якій, до речі, базиліка Святого Петра – є найбільшою церквою у світі.

Римський Колізей, який міг вмістити 50000 людей, вважається одним із Семи див світу. В день його офіційного відкриття на арені було вбито біля 5000 тварин, а за всю історію існування Колізея на його арені було вбито біля 500 тисяч людей і не менше 1 мільйона тварин.

Старовинні римляни їли руками, але ті римляни, які були багаті біля них були спеціальні раби об волосся яких і витирали ці римляни свої руки.

Ці та багато інших цікавих історій про Рим можна почути надзвичайно багато. Але для мене  було очевидним лише те, що Рим – це чудове місто з величезною кількістю пам’яток історії і культури і величезною кількістю пам’ятників, деяким із них багато-багато століть.

Рим зустрів нас дуже гарно, був теплий вечір і приємна атмосфера, а також було дуже велике відчуття, що скоро ми зможемо побачити все те, про що багато читав в шкільних підручниках, бачив в численних кінофільмах на історичну тематику.

Усі прикордонні процедури зайняли дуже небагато часу, тому не зволікаючи ми вже через півгодини після комфортного перельоту із Києва в Рим і не менш комфортного приземлення в аеропорту Фьюмічіно, який знаходиться кілометрів 30 від Риму – сіли в автомобіль і направились в Рим.

Наш готель теж був достатньо специфічний – він був невеликий, але виходив прямо на один із дуже цікавих об’єктів для туристів – фонтан Треві.

Поселення в готелі зайняло декілька хвилин і ми зразу ж вийшли у вечірній Рим, тим більше прямо за дверима готелю був прекрасний архітектурний пам’ятник – фонтан Треві.

Композиція із якої і складається цей архітектурний шедевр у висоту 26 метрів. В центрі цієї композиції – бог Нептун в колісниці – раковині, в яку запряжені морські коники. Тут же великий басейн. Є прекрасний фільм відомого італійського режисера Фелліні La Dolce Vita, в якому дуже гарно показано і фонтан Треві і цей басейн, в якому купалась головна героїня цього фільму.

До речі, кожен може теж викупатись у цьому басейні, правда це буде коштувати 200 євро – штраф, купатись там не можна.

Фонтан Треві був побудований в період з 1732 по 1762 роки. Загальна ширина більше 49 м.

Це один із головних пам’ятників Риму, який треба побачити, незважаючи на те, що він побудований відносно недавно і маючи на увазі, що в Римі є дуже багато пам’ятників, яким більше 2000 років, фонтан Треві залишається важливим і необхідним для туристів об’єктом.

Коли дивишся на фонтан важко собі уявити, як така красота могла бути створена людством. В Римі взагалі дуже багато фонтанів, кожний з них має свою історію і свій архітектурний стиль, але фонтан Треві вважається найкращим.

У туристів є таке повір’я, якщо ще раз приїхати в Рим, треба стати спиною до фонтану і кинути через себе монетку.

Я бачив, як муніципальна влада збирає ці монетки з обов’язковою участю поліції.

Воду з фонтана спускають і всі монети, які є на дні цього фонтану працівники згортають у величезні купи, а потім ці монети висипають у мішки, опечатують і здають до державної скарбниці.

Мені важко сказати, скільки за раз там збирають цих монет, але по-перше це роблять не кожен день, по-друге це можна взнати в мерії, оскільки ці гроші надходять в муніципальний бюджет, але я думаю, це дуже значні кошти.

Зважаючи на те, що особливого плану перебування в Римі у мене не було, це давало можливість визначити ці плани саме в той момент, коли це було необхідним і вони абсолютно залежали від тих уподобань, які були саме в той час.

Але, якщо відверто сказати, то в Римі і необхідно складати якихось великих планів, достатньо, наприклад, подивитись куди великі маси людей ідуть, після того як оглянули фонтан Треві – і ви обов’язково прийдете до якоїсь історичної пам’ятки Риму.

Так ми і зробили. Пішли за людьми.

В Римі я крім усього іншого хотів побувати на знаменитій площі Венеції, побачити балкон Муссоліні і багато іншого цікавого на цій площі.

Про Муссоліні мабуть усі щось знають, але особливої зацікавленості у цій постаті  у мене не було.

Безумовно, Муссоліні – це геніальний імпровізатор суспільної свідомості. Він людина фактично із бідної сім’ї, так би мовити із народу, досяг видатного положення в Італії.

На небі – бог, на землі – дуче, тобто вождь. Його авторитет був величезний, якщо взагалі доречні будь-які порівняння. Муссоліні зробив себе сам, досяг найвищої влади і ганебно закінчив своє життя 28 квітня 1945 року, після невдалого наміру втекти із Італії. Він і його коханка Клара Петаччі були вбиті, а на наступний день у неділю їх тіла були підвішені за ноги і виставлені для загального огляду на площі П’яцца Лорето в Мілані.

Але це станеться в 1945 році, а до цього значний проміжок часу Муссоліні був на гребені влади.

Палаццо Венеція – одна із самих красивих площ Риму, тут кожний будинок – це історія Риму. В центрі цієї площі і стоїть палац Венеції, там зараз музей прикладних мистецтв. Колись тут була резиденція Папи Римського, ще до Ватикану.

Тут же є і знаменитий балкон Муссоліні, який виходив із його кабінету. Саме з цього балкону він 10 липня 1940 року зробив заяву про вступ Італії у Другу світову війну проти Великої Британії і Франції.

З цього балкону він багато разів виступав перед величезним натовпом італійців.

З 1929 року його партія окупувала цей палац, а помпезний Зал глобуса він переобладнав під свій робочий кабінет. Саме з цього кабінету і виходив Муссоліні на балкон, який зараз є об’єктом для відвідувань численними туристами.

Площа Венеції – дійсно одна із самих грандіозних Риму, коли бачиш, які величезні монументальні споруди розташовані на цій площі, аж дух захватує.

Прямо на площу виходить ще одне монументальне і надзвичайно красиве творіння людського генію Вітторіано – меморіальний комплекс присвячений Віктору Еммануїлу II, першому королю об’єднаної Італії.

Цей монумент довго будувався, але в 1911 році 4  червня в день 50-річчя об’єднаної Італії, Віктор Еммануїл II відкрив цей меморіальний комплекс, хоча повністю  його будівництво було завершено лише в 1935 році.

Висота його – 70 метрів, ширина – 135 метрів, загальна площа 17000 кв.м.

Самою відомою частиною Вітторіано є олтар Батьківщини, в центрі якого є статуя Богині Роми на фоні золотої мозаїки. 

 Можливо я помиляюсь, але мені здається, що площа Венеції – це серце Риму, тут завжди величезна кількість людей, тут починаються майже усі туристичні маршрути.

До речі, від фонтана Треві ми пішком дійшли до площі Венеції, не можна сказати, що це дуже близько, але була приємна прголуняка. Зате від цього фонтану до Іспанської площі наваго ближче. Теж дуже гарне місце, завжди багато людей, красиві архітектурні пам’ятки, особливо Іспанські сходи, їх тут 136, але, кажуть, це найкраще місце, де зустрічаються закохані.

Іспанська площа – це одна із головних пам’яток Риму. Зважаючи на це, ми не могли обминути цю історичну пам’ятку.

Знову ж таки від фонтана Треві можна гуляючи  без проблем пішки дій до Іспанської площі. Цей шлях займе не більше 20 хвилин. До речі, там дуже зручно, оскільки є вказівники, а з іншого боку треба просто йти за потоком туристів і ви прийдете на Іспанську площу.

Коли я вперше побачив цю легендарну площу я був вражений її красотою. Мені стало зрозуміло, чому саме тут закохані призначають собі зустрічі.

Найбільшою пам’яткою на цій площі є сходи – надзвичайно красиві, їх 138 штук, які мають різну ширину.

Цей головний архітектурний елемент Іспанської площі – сходи були побудовані у 1725 році, вірніше завершено було будівництво і лише в 1997 році відбулась їх реставрація і зараз ми вже бачимо цей шедевр в відреставрованому вигляді. Але Іспанська площа це не тільки ці історичні сходи, там є і багато інших архітектурних шедеврів, які можна буде побачити на фото. 

Колізей знаходиться трохи далі від центру Риму, але це не означає, що ця історична споруда не є центральною у Римі.

Колізей є Колізей.

Колізей – найбільший і мабуть самий знаменитий пам’ятник історії античного світу, який дійшов до наших днів.  Той час це був самий великий стадіон, якщо говорити про призначення цієї споруди за сучасними мірками.

Спорудження Колізія тривало більше 11 років, під час його будівництва були застосовані найновіші на той час технології, які до речі і на сьогоднішній день викликають захоплення. Під час будівництва Колізею були, наприклад, винайдені бетонні блоки і цеглини із теракоти.

Дослідники кажуть, що в Колізеї будівельники передбачили навіть незначні деталі – все було продумано і досконало. Наприклад, у разі необхідності глядачі, а це приблизно 53 тисячі людей, могли залишити Колізей за 5 – 10 хвилин.

Навіть сьогодні не побудовано таких споруд, які б дозволяли 50 тисячам глядачів за такий час залишити цю споруду.

Колізей – це вершина архітектурної і інженерної думки людства.

Значна частина його знищена, тільки 1500 місць для глядачів збереглось в такому ж вигляді,  як було побудовано, що дає достатньо повне і об’єктивне враження про цю грандіозну будівлю.

Не менш цікавим є і внутрішня частина сцени Колізею, вона теж грандіозна. Там були застосовані видатні інженерні рішення, а взагалі під сценою були побудовані величезні приміщення у яких перебували гладіатори і хижі звірі.

Як вже зазначалось в Колізеї відбулася величезна кількість поєдинків гладіаторів і боїв з хижими тваринами – левами, тиграми і іншими. Тут на сцені Колізею знайшли свою смерть сотні тисяч гладіаторів і ще більше хижих звірів.

Колізей ще має одну історичну назву – Амфітеатр Флавіїв.

Капітолійський пагорб.

Як відомо Рим побудований саме на пагорбах, Капітолійський пагорб – найменший, але значення його для історії величезне.

Знову ж таки ми повертаємось до площі Венеції, оскільки Капітолійський пагорб починається фактично теж з цієї площі.

До речі, на площу Венеції сходяться усі основні магістралі у Римі, тому тут завжди багато людей і особливо туристів.

Але повернемось до Капітолійського пагорбу, він, як вже було сказано, самий пологий, його висота лише 46 м. На його вершині знаходиться площа Капітолія, посередні якої знаходиться бронзова статуя Марка Аврелія. Збоку  – Палац Сенаторів, палац Консерваторів, Новий палац і базиліка Санта-Марія-ін-Аргелі.

У V віці до н.е. тут був побудований Капітолійський храм на честь трьох головних древньоримських богів: Юпітера, Юнони Монети і Минерви, але ця площа прийшла в занепад і  тільки в 1536 році завдяки тому, що в Рим мав приїхати Іспанський Король Карла V, Папа Римський Павло ІІІ, як тодішній володар міста, доручив Мікеланджело Буанаротті, видатному і найбільш відомому  на той час архітектору, реставрувати цю площу.

Але геніальний Мікеланджело не встиг це зробити – помер і основні архітектурні перетворення були здійснені його послідовниками і учнями.

Тільки в 1654 році ця площа набула сьогоднішній вигляд.

На фото можна буде побачити усі архітектурні шедеври, які є сьогодні по периметру цієї площі, але мені хотілось би виділити лише один пам’ятник і про нього дещо більш докладніше написати.

Це – символ Риму Капітолійська вовчиця, яка годує двох малюків – Ромула і Рема.

Це мабуть найбільш цікавий пам’ятник, який має так багато секретів.

Відомо, що Ромула і Рем стали засновниками так званого «вічного міста». Вони п’ють молоко вовчиці хоча є синами Марса – бога родючості і достатку. По легенді цих двох братів кинули у річку, але боги вирішили їх помилувати: Ромулу і Рема води прибили до берега, де їх і знайшла вовчиця і вигодовувала своїм молоком. Коли безпосередньо дивишся на цю скульптуру, то можна абсолютно точно зробити висновок, що зважаючи на такий загрозливий вигляд вовчиці можна безпомилково передбачити, що вона безстрашно буде захищати Ромулу і Рема, навіть ціною власного життя.

Зараз це є символ Риму, вовчиця готова захищати і оберігати Рим також, як оберігала і захищала своїх дітей Ромулу і Рема.

З приводу цієї легенди, як і цієї скульптури є різні версії, не всі погоджуються з тою версією, яку я зараз написав, але то робота істориків. Римляни вірять в те, що їх місто заснували Ромула і Рем, яких своїм молоком вигодувала вовчиця і яка готова захищати їх місто і оберігати його, як і захищала і оберігала своїх дітей Ромулу і Рема.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права