У час справжньої інформаційної нестабільності велику увагу слід приділяти ЗМІ та іншим відомим джерелам інформації, докладно аналізуючи якість їх роботи.
Постійні заворушення на політичній арені, оновлення законодавчої бази, військові дії на Сході України та зміни у всіх сферах суспільного життя висвітлюються спеціалістами кожного дня. Мета подачі інформації до загалу може бути різною – ознайомлення, популяризація певного питання, а іноді і початок інформаційної війни. У цій статті розглянуто основні ризики некоректної інформаційної поведінки, як зі сторони журналіста так і читача, подані цікаві експертні висновки що до місця органів влади у загальному інформаційному просторі.
Детально ці проблеми розглянули під час роботи на ІІІ Інвестиційному форумі (Миколаїв). Серед спікерів заходу були представники міністерств, народні депутати, соціологи, редактори регіональних видань та інші спеціалісти з цього питання.
Інформаційна безпека має багато підрозділів та компонентів, система є дуже розгалуженою.
Соціальний психолог Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Олег Покальчук розпочав свій виступ з презентації існуючих систем аналізу ризиків, їх класифікації, навів декілька світових прикладів роботи з даними та їх аналітикою.
У презентації експерт звернув увагу на те, що Західний підхід до оцінки будь-яких ризиків від інформаційних до фізичних завжди має матеріально грошовий еквівалент. Наприклад, було проаналізовано ситуацію, пов’язану з терористичною операцією 9 вересня 2011 року («Вежі-Близнюки» у Нью-Йорку) – збитки тільки у страховому бізнесі становлять близько $ 43 млрд. Такий аналіз має місце у світовій практиці та якісно транслює реальні втрати як від фізичного, так і від інформаційного ворожого впливу на державу.
Головна мета роботи ІСЕД – підвищувати ефективність управління суспільними ризиками та запобігати їхньому впливу за допомогою якісного аналізу та моделювання державної політики в соціально-економічній сфері та сфері людських ресурсів з метою перетворити Україну на сильну європейську державу.
Чітка класифікація ризиків, а саме поділ на терористичні та політичні є дуже важливим.
– Інформаційні атаки починають фізичні дії, супроводжують їх та працюють з їх наслідками. Не існує окремо взятої інформаційно зброї чи інформаційних війн, які існують самі по собі, – зазначає експерт.
Чи можливо ужити поняття «страхування» у випадку інформаційних атак чи операцій? Модель інформаційної діяльності включає в себе оптимально фізичний захист, політичний та економічний розум. У цьому тандемі чітко зусереджений спільний інтерес політиків, бізнесменів, фахівців спецслужб та вищого керівництва держави.
Деякий час працювала перекладачем та мала знайомство з американцями, які відвідували Україну. Особисто знаю двох, які перевезли сюди власні сім’ї та залишилися жити у Києві. Вони закохалися в нашу землю, її традиції, активно вивчають українську мову. Звичайно, що було цікаво, що саме їх так привабило. На пряме питання, відповідь була дуже чіткою.
– Українці віддано та тяжко працюють. У своїй сфері ми знайшли унікальних майстрів. Коли ми повернулися додому, нас багато розпитували, що ж такого ми знайшли в Україні. Нам дуже не вистачало таких турботливих та простих друзів, які з‘явилися у нас саме тут. Ви вмієте отримувати задоволення від життя. Чого тільки варті Ваші походи на ставок. В нас такого немає. Ви завжди посміхаєтеся, – пояснив один зі знайомих.
Одне з провідних завдань влади в сучасних умовах розвитку та необхідності залучення інвесторів є стимулювання публічності тих економічних суб’єктів, які функціонують у регіонах та містах. Ключовим напрямом інформаційної агресії сьогодні є соціальна стабільність – інформація про освітню сферу (якість забезпечення трудовим ресурсом), інформація про військові та міліарні погрози на місцевості (можливість держави захистити певну територію від агресора).
Спікери не оминули увагою роботу самих журналістів, які є певними «трансляторами» даних між подією та читачем.
– Головний журналістський стандарт – не обманювати. Якщо Ви пробуєте розібратися та маєте відповідальність за ті слова, які Ви доносите до читачів, чи глядачів – треба говорити. Ви маєте вказувати правду, а не маніпулювати, – підкреслив народний депутат України Микола Княжицький.
Органи державної влади, як у вигляді окремих представників, так і в цілому, у рамках формування сучасного медіа простору не треба недооцінювати.
– Насправді влада не є та не може бути основним NEWS-мейкером; вона не є, та не може бути, основним інсайдером. Журналістська робота у тому і полягає, аби знайти інформацію з інших ресурсів, підтвердити, що вона є правдивою. Не влада має вказувати, що є правдою, а що ні, – зазначив підсумовуючи виступи експертів соціолог, директор Центру соціального інжинірінгу «РАНД» Дмитро Громаков.
Лише працюючи разом над покращенням якості інформаційного потоку, громада разом з державою зможуть надати Україні можливість бути почутою на Світовій арені.
