Зараз вже відомі результати так званого референдуму в Каталонії. Я використовую форму «так званого» не для того, щоб дискредитувати волевиявлення людей Каталонії, а щоб підкреслити, що референдумом в політичному розумінні можна назвати ці дії тільки тоді, коли вони відповідають іспанському законодавству.


Нам добре відомо, що законодавство Іспанії не передбачає зміну території цієї держави шляхом проведення референдуму. Тобто, є всі підстави вважати цей «референдум» незаконним, який суперечить Конституції Іспанії, чинному законодавству цієї країни та відповідному рішенню Конституційного Суду Іспанії.

Нам також відомо, що участь в цьому так званому референдумі прийняли менше половини жителів Каталонії, які мають право голосу.

Тобто, це волевиявлення людей Каталонії не є референдумом, який має правові наслідки і не може спричинити будь-які зміни в Іспанії.

Але сам по собі цей факт викликає серйозну тривогу за долю Європи, Європейського союзу. І головна причина цієї тривоги полягає в бездіяльності політико-правових інститутів Євросоюзу після того, як було грубо і цинічно порушено Конституцію України, що призвело до анексії Криму, тобто всупереч волі народу України – було протиправно, антиконституційно змінено її територію. Якби на цю агресію Росії, яка призвела до незаконного загарбання нашої території і в Криму, і на Донбасі, європейські та й світові інституції дали рішучу відсіч, то впевнений в тому, що не було б ніяких  «референдумів»  ні в Англії, ні в Шотландії, а тепер і в Іспанії.

Організація цих «референдумів» – це безумовно один із елементів гібридної війни, яку здійснює агресивна політика Росії. Можливо цей так званий референдум в Іспанії, нарешті, призведе до усвідомлення Європейськими країнами, та й усім світовим співтовариством того, що лояльне ставлення до політики Росії породжує ще більш зухвалі і ще більш агресивні дії Кремля.

Сподіваюсь, що із того, що відбулось в Іспанській Каталонії, всі, від кого це залежить, зроблять правильні висновки задля збереження миру і спокою як в Європі, так і в усьому світі.

Відомо, що зло, яке не покаране, породжує ще більше зло. І сучасне життя підтверджує правильність цієї народної мудрості.

Президент Української фундації дослідників права

— Віктор Швець