Про те, що у Бразилії є таке місто – Ресифі, я взнав тільки тоді, коли готувався до поїздки в цю країну.
Хоча, назва міста мені була відома, оскільки тут було зафіксовано найбільший і найчисленніший карнавал, які коли-небудь відбувались в Бразилії. Саме цей рекорд і занесений до рекордів Гіннеса.
Коли я побачив місто був несподівано для себе вражений тим, що тут велика кількість хмарочосів, кажуть що за їх кількістю Ресифі випереджує Сан Пауло, а також великою кількістю каналів – через це Ресифі називають бразильською Венецією.
Місто Ресифі знаходиться на північному сході Бразилії. Мабуть з цього міста до європейського континенту найкоротша відстань.
В місті проживає більше ніж півтора мільйони людей, розмовляють усі португальською мовою. Місто гарне. Як багато інших міст його умовно можна поділити на історичну частину і на сучасну частину.
Ресифі- це столиця одного із штатів Бразилії і йому вже більше 300 років.
Характерною особливістю цього міста є те, що тут дуже гарно розвинута індустрія відпочинку і для цього є усі необхідні умови – теплі води океану, температура якого  круглий рік не опускається нижче 28 градусів тепла, тепле повітря, велика кількість отелів і індустрія розваг.
Ресифі – як багато хто вважає,  це найкраще місце для  відпочинку в Бразилії.
На фото можна буде побачити чудові пляжі і деякі силуети міста.
В місті Ресифі не дуже багато історичних пам’яток, основна їх частина зосереджена в Олінді – це невелике, але надзвичайно красиве своєю стародавньою красою місто. Воно розташоване поруч за 7 км від Ресифі.
Однією із головних історичних пам’яток Ресифі є монастир Санту Антоніу, який був побудований  в 1609-1610 роках і багато раз реставрований і перебудований.
Крім монастиря в цей комплекс входить і церква і капела Дорада.
Монастир Санта  Антоніу вже не діючий, але його архітектура і внутрішнє убранство дає можливість зробити певні уявлення про те, який він був діючим. Фактично, зараз цей монастир є музеєм. На його прикладі можна побачити як було організовано життя в цьому францисканському монастирі, який належав францисканцям Третьго ордену.
Приблизно в 1654 році, після звільнення Ресифі від голландців, які перетворили монастир і церкву Сан Франсиску в казарму, почалась його реставрація. Саме в цей час з’явився монастирський двір з чудовими тосканськими колонами. На фотографіях це теж можна буде побачити.
Але головним об’єктом, який привертає найбільшу увагу туристів – Капела Дорада – золота капличка яка було побудована в 1695 році і яка є частиною цього монастирського комплексу.
Характерною особливістю цієї каплички є надзвичайно вишукане внутрішнє її убранство.
Всі елементи інтер’єру виконані шляхом різьби по дереву ( кедр ) з позолотою. Стеля розписана різними біблейськими сюжетами і в красивому золотому обрамленні.
За своім архітектурним стилем – португальське бароко, характерною особливістю якого є витієвата різьба по дереву  алтаря і інших фрагментів декору. Усі алтарі виконані із використанням спеціальних конструкцій, які створюють уявлення і ефект глибини.
Мені приходилось бувати і в інших монастирях, але цей монастирський комплекс був цікавий і запам’ятався.
І на закінчення пропоную переглянути фотографії і монастиря, і капели, а також декілька фотографій Ресифі.

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук.