Питання прийняття нової Конституції зараз достатньо актуальне і являється важливим політичним чинником напередодні початку передвиборної кампанії по виборах Президента.

Це ще стає більш важливішим з огляду на те, що Президент є гарантом територіальної цілісності України.

Виникає дуже важливе питання, а чи можливо прийняти нову Конституцію, про що зараз надзвичайно активно закликають окремі політичні сили в умовах, коли в результаті російської агресії анексована частина  нашої території – Крим і здійснюється військова агресія на іншу частину нашої території в Донецькій і Луганській областях.

В результаті російської агресії Україна не в повній мірі зараз здійснює свій суверенітет над усією територією держави.

Відповідно до чинного законодавства України під збройною агресією розуміється застосування іншою державою збройної сили проти України.

При цьому, збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема – окупація чи анексія частини території України.

Факт анексії території України (Крим) та окупація частини території України (окремі регіони Донецької та Луганської областей) в результаті райської агресії є встановлений.

Таким чином, виникає обґрунтоване питання – чи можна в таких умовах прийняти нову Конституцію.

Щодо прийняття нової Конституції я вже висловлював своє відношення. Чинна Конституція не передбачає взагалі можливості прийняття саме нової Конституції,а можна здійснити лише зміни до чинної Конституції.

Це важливий конституційний чинник.

А щодо того, що на даний час в результаті російської агресії Україна не в повній мірі здійснює суверенітет над усією територією держави – взагалі виключає будь-яку правову можливість ухвалення нової Конституції.

Чинна Конституція не допускає внесення змін до Конституції в умовах воєнного або надзвичайного стану.

До речі, в Конституції до повноважень Президента віднесено не внесення до Верховної Ради подання про оголошення воєнного стану, а стану війни.

Тому конституційне положення про те, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного стану потребує принаймні офіційного тлумачення.

На мій погляд, сам по собі факт наявності воєнних дій на окупованих  територіях держави, майже щоденна загибель наших захисників від куль агресора, протиправне обмеження суверенітету на частину нашої території – є об’єктивними ознаками наявності воєнного стану, який при певних умовах може бути проголошений станом війни.

Але, в таких умовах, коли на частину території не поширюється суверенітет, а громадяни України, які перебувають на цих територіях, обмежені в своїх конституційних правах і свободах, в тому числі і щодо своїх виборчих прав, ініціювати прийняття нової Конституції без урахування їх інтересів суперечить чинній Конституції.

За таких обставин, необхідною умовою початку конституційного процесу є відновлення суверенітету України над усією територією держави та відновлення прав і свобод людей на тимчасово окупованих (анексованих) територіях.

Зважаючи на те, що саме Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройними Силами України і інших військових формувань, а також приймаючи до уваги, що саме Президент є гарантом територіальної цілісності України – той кандидат в Президенти, який запропонує найкращий і найбільш ефективний механізм відновлення суверенітету України на всій території держави, повернення усіх незаконно анексованих і окупованих територій, зможе після цього і почати конституційні процедури.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права