Менше місяця пройшло з того дня, як відбулась зустріч Президента Д.Трампа з російським президентом в Гельсінкі. Ця зустріч, а навіть не зустріч, а прес-конференція за її результатами, викликала шокову реакцію у світі.
Але, найбільше критики і обурення викликала поведінка американського президента на цій прес-конференції безпосередньо в США.
Була якась внутрішня тривога від того, що за спиною України в Гельсінкі могла бути вирішена її доля, тим більше, що деякі світові інформагенції допускали таку можливість. Що там світові інформагенції, сам Президент США напередодні цієї зустрічі висловлювався якось неоднозначно щодо Криму, російської агресії, тощо.
Але, Конституція США, незважаючи на те, що має тільки 7 (сім) статей, має ефективні правові механізми, які унеможливлюють прийняття будь-ким із владної верхівки рішень і дій, які можуть спричинити шкоду державним інтересам США.
І на цей раз, на фоні такої жорстокої критики Президента Трампа, яка розгорнулась в США після його зустрічі в Гельсінкі, представників різних інститутів влади, запрацювали конституційні механізми захисту американської демократії.
В Конгресі США крім тих законопроектів, які були раніше внесені і які стосувались введення санкцій щодо РФ, зокрема щодо «Північного потоку – 2», декілька сенаторів, які представляють республіканську і демократичну частину Конгресу, внесли ще один законопроект і його публічно презентували, який передбачає запровадження додаткових санкцій проти РФ за втручання у вибори Президента США.
За оцінкою спеціалістів, яка була висловлена після презентації цього законопроекту, ці санкції щодо РФ можуть мати руйнівний характер.
Це була швидка відповідь Конгреса Президенту Трампу після його зустрічі з російським президентом.
Безумовно, усі чекали деталей цього пакету санкцій, оскільки вони ще пророблялись і в остаточному вигляді не були оприлюднені, але адміністрація Президента США зіграла на випередження і Держдепартамент несподівано оголосив про введення санкцій проти РФ, але не за втручання у вибори, а за отруєння Скрипалів.
Привертає до себе увагу та мотивація, яку застосував Держдепартамент обґрунтовуючи необхідність введення цих санкцій. Ця мотивація дуже серйозна, а санкції не менш жорсткі і руйнівні для РФ, які запропоновані в Конгресі.
До речі, ці санкції передбачають крім усього іншого і припинення авіасполучення між США і РФ для російського «Аерофлоту».
Останній раз такі обмеження щодо заборони російській авіакомпанії здійснювати польоти в США запроваджувались ще в 1979 році.
Мабуть така поспішність адміністрації Президента США пов’язана з тим, щоб дещо пом’якшити риторику опонентів Трампа, які прямо обвинувачують його в тому, що він займає проросійську позицію на шкоду інтересам Сполучених Штатів.
До цього треба згадати ще й те, що Держдепартамент прийняв Кримську декларацію, де чітко підтвердив, що США ніколи не визнають анексію Криму.
Це теж реакція на результати цієї зустрічі. Аналогічним чином і деякі інші посадові особи чинної влади США відреагували на те, що відбулось в Гельсінкі.
Як уже було сказано, зустріч Трампа з російським президентом в Гельсінкі, викликала шквал критики американських засобів масової інформації, громадських структур, представників різних гілок влади, політичних діячів, але найбільше цієї критики було зосереджено в стінах Конгресу.
Відомо, що Конституція США визнає за Конгресом юридично перше місце в системі федеральних органів державної влади.
Саме Конгрес в юридичній практиці визнається органом, який уособлює США.
Коли в Верховному суді розглядаються справи стороною в яких виступає Конгрес, ця сторона іменується «Сполучені Штати».
І дуже важливо, що американська Конституція забезпечує такий баланс влади, який не дозволяє будь-якій гілці влади здійснити такі дії, які зашкодять інтересам Сполучених Штатів.
Тільки в Конгресі запідозрили Президента США в діях, які виглядали, як підігравання в інтересах РФ, зразу ж включились конституційні механізми протидії таким підозрам.
Але, ці санкції за втручання РФ у вибори в США ще не ухвалені в Конгресі, вони тільки обговорюються. Їх прийняття може істотно вплинути на відносини США і РФ.
І те, що Держдепартамент оголосив про запровадження нових санкцій проти РФ, не дочекавшись прийняття вказаного законопроекту про санкції, в Конгресі ще більш загострює ситуацію. Немає ніяких підстав сподіватись, що прийняття законопроекту про санкції в Конгресі буде відтерміновано.
Напевне, цей законопроект буде ухвалений не зважаючи ні на санкції, які оголошені Держдепартаментом, та не зважаючи на те, що Конгрес найближчим часом піде у відпустку, а потім розпочнеться виборчий процес.
В США в листопаді знову пройдуть вибори, ці вибори можуть мати дуже важливе значення в розстановці політичних сил в Конгресі, адже обирається Палата представників і 34 сенатори. Якщо в цих виборах переможуть демократи – Президент Трмап втратить контроль над Конгресом.
В США зараз приділяється дуже важливе значення інформації про можливі втручання РФ і в цей виборчий процес. Уже є достатньо багато фактів про втручання російських агентів у виборчий процес в окремих округах або американських штатах.
Влада США приймає додаткові заходи для боротьби з цим втручанням. Значно збільшено фінансування на заходи для запобігання таким втручанням.
Питання доведеності втручання РФ у виборчий процес Президента США є фактично доконаним фактом. В цьому вже ніхто не сумнівається, але, ще не повністю підведені підсумки цим втручанням, мається на увазі не всі санкції оголошені і запроваджені.
Але, навіть ті санкції, які вже запроваджені і які планується запровадити найближчим часом, російська сторона вже охарактеризувала, як фактичне оголошення війни.
Американська влада мабуть вже усвідомила усю гостроту цього питання і його важливість.
А чи усвідомлюємо ми масштаби втручання РФ в майбутні вибори в Україні?
Можливо це питання вже необхідно розглянути на РНБО, щоб потім не було пізно.
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права
