Напевно в Україні не знайдеться жодної людини, яка не знала, що на географічній карті світу є Гонконг. Але, мабуть, не всі знають, що в минулому році, наприклад, Гонконг відвідало найбільша кількість туристів у світі – майже 27 мільйонів. Тобто, це китайське місто явилось найбільш привабливим для туристів з усього світу. Для порівняння можна сказати, що на другому місці – Бангкок, майже 22 мільйона туристів, на третьому – Лондон, де побувало трохи більше 19 мільйонів людей.

За цей же період Дубай відвідало майже 15 мільйонів людей, Париж – більше 13 мільйонів людей, Стамбул і Прагу, які є нашими найближчими сусідами, відвідало по 8,5 мільйонів людей.

Я подумав, невже в Києві є менше історичних і культурних пам’яток, ніж у Празі? Але, я думаю, що не тільки це треба враховувати, – багато різних факторів впливають на бажання людей відвідати ту чи іншу країну, те чи інше місто. Хочеться сподіватись, що рано чи пізно і Київ, як і Україна, теж будуть на перших строках цих рейтингів.

Те, що Гонконг приваблює сюди велику кількість людей із усього світу не дивно, тому що тут є дуже великі переваги і принади для гарного і щасливого життя.

В Гонконзі  багато туристів організованих та не організованих, ми це зразу відчули, як тільки ступили на землю Гонконгу, але, як не дивно, це не створює якихось перешкод і незручностей. Життя тут дуже гарно організоване і китайці та інші мешканці Гонконгу прикладають великі зусилля, щоб усі, хто сюди приїжджає, залишились задоволеними.

Перш ніж розповісти про Гонконг, декілька речей чи інформації,  яка буде цікава. Ну, наприклад, на кожних 300 мешканців Гонконгу приходиться один ресторан, нас ця обставина дуже вразила, оскільки просто очі розбігаються коли бачиш, яка величезна кількість ресторанів пропонують свою їжу для гостей Гонконгу. На будь-який смак і на будь-яку ціну. Відверто кажучи, такої кількості ресторанів я не бачив більше ніде у світі.

Для китайців, які живуть на материковій частині мрія №1 – це оселитись у Гонконзі, а друга мрія або мрія №2 – відкрити свій ресторан.

В Гонконзі найбільша кількість хмарочосів, ніж у будь-якому іншому місті в світі. По деяким даним, і це нам казали гіди, в Гонконзі майже 1300 хмарочосів вище за 100 м. До речі, у Дубаї таких хмарочосів біля 600, а в Нью-Йорку біля 700. Це пояснюється тим, що Гонконг – це острів, більша частина якого вкрита горами, вільної землі не має і вона дуже дорога, тому і будується така велика кількість хмарочосів.

До речі, якщо ми вже заговорили про землю, то вона є власністю влади Гонконгу і  надається лише в оренду і на аукціонах, які і проводить місцева влада.

В Гонконзі немає адрес, поштових індексів, як це є в інших містах світу, тому вся пошта, яка входить до цього міста, сортирується вручну.

Є ще одна цікава обставина, Гонконг займає перше місце у світі по довгожителям. Жінки тут живуть 87 років, а чоловіки 81 рік, у середньому – 83,7 років, це самий високий показник на планеті.

Є ще деякі цікаві речі в Гонконзі, але про них трохи пізніше. Наприклад – самий високий розрив між бідними і багатими.

До речі, важко уявити за рахунок яких факторів мешканці Гонконгу займають перше місце у світі за кількістю років, які проживають на Землі. Тут дуже важке життя, тут є і бідні і нещасні люди.

Люди постійно перебувають в стресовій ситуації, в пошуках їжі і роботи, але незважаючи на ці, начебто негативні фактори – вони дуже довго живуть.

Але все ж таки невелика історична довідка про Гонконг.

Гонконг був захоплений Великою Британією в 1841 році, а вже в 1842 році за мирним договором Гонконг став колонією Великої Британії.

В 1898 році Велика Британія з метою розширення своєї колонії отримала в оренду строком на 99 років так звані «нові території». Приєднання цих нових територій збільшило територію Гонконгу в 10 разів.

В вересні 1984 року влада Великої Британії та КНР домовились про повернення цих територій до складу КНР з 1 липня 1997 року, тобто коли закінчувався строк оренди.

Мешканці Гонконгу з великою тривогою очікували 1997 року, коли цей договір набуде чинності, оскільки їх дуже хвилювало те, щоб відносна самостійність Гонконгу збереглась, як і ті демократичні надбання, які має Гонконг.

Але, побоювання мешканців Гонконгу не справдились, ніяких якісних змін не відбулось, британські прапори замінили на китайські, шотландських гвардійців замінили на війська Народно-визвольної армії Китаю. Тобто, все залишилось так, як і було. Китай не став чіпати кордон з Гонконгом, залишив без змін систему митного і прикордонного контролю, візовий режим. Громадянам Гонконгу залишили їх паспорти і закони, які там діяли.

Хоча навіть зараз, через 20 років після об’єднання, стосунки між громадянами Гонконгу і КНР достатньо складні, між ними не має щирого взаєморозуміння.

Це два абсолютно різні народи з несхожим способом життя, мовою, політичними устремліннями.

Зараз Гонконг має статус Спеціального адміністративного району, який був визначений в 1997 році строком на 50 років. Після закінчення якого Гонконг остаточно стане частиною Китаю, на території якого будуть діяти виключно закони Китаю. Це має статись у 2047 році.

На сьогодні Гонконг входить в число найбільш розвинених світових держав, завдяки цьому рівень життя є одним із найвищих у світі.

Ми дуже часто поєднуємо високий рівень життя в країні, її економічну потужність з наявністю природних ресурсів, завдяки яким та чи інша країна досягла таких видатних досягнень.

Але, Гонконг навпаки – є доказом того, що не наявність природних ресурсів є запорукою високого економічного росту країни і добробуту його людей. В Гонконзі практично не має своїх природних ресурсів – абсолютно ніяких. Гонконг досяг одного з найкращих рівнів економічного розвитку завдяки вигідному географічному положенню, розвинутій законодавчій базі і дуже високому рівню інфраструктури.

І до цього я б ще обов’язково добавив би – талановитих керівників, які не ставили перед собою завдання максимального збагачення себе і свого оточення, а процвітання країни і добробуту людей.

В цьому плані Україні є багато чому повчитись у Гонконгу, а саме головне в чому дуже програє наша країна – так це у відсутності лідера нації, який би присвятив свій талант на благо країни і її народу.

Як вже було зазначено, Гонконг знаходиться на острові, який найбільш розвинутий, як в економічному, так і в культурному плані. Крім цього острова, до складу Гонконгу входять ще близько 250 островів, які знаходяться в Південно-Китайському морі. Переважна більшість території Гонконгу ще або зовсім, або майже не освоєна, завдяки цьому тут можна побачити те, що у світі вже давно знищено. Природа Гонконгу чарівна за своєю красотою і дуже приваблює туристів з усього світу.

Але не тільки нетронута природа приваблює туристів із усього світу, величезна кількість хмарочосів, найбільш сучасних автомобілів і величезна кількість неонових вивісок, які вражають своєю кількістю і красотою, особливо вночі. І взагалі , Гонконг – це нічне місто, як і рай для шопінгу.

В Гонконзі дуже добре відчуваєш контраст між колоніальною архітектурою і ультрасучасною архітектурою.

Ще декілька цікавих фактів про Гонконг.

Рух в Гонконзі, як і в Великій Британії лівосторонній. Мешканці Гонконгу більше вважають себе європейцями ніж китайцями. Дуже багато, особливо молодих людей ходять в окулярах, таке враження, що вони в них народилися. В Гонконзі безмитна торгівля, це дуже приваблює людей з усього світу для шопінгу. Дуже гарно розвинений транспорт, хоча є деякі особливості, наприклад, вартість проїзду в метро залежить від довжини поїздки, у кожному автобусі вартість квитка різна. Є три види таксі, вони різного кольору і мають певну специфіку. Дуже багато вулиць мають англійську назву.

Тут клімат тропічний, зими не буває, тобто не буває холоду.

Дуже красиво не тільки в Гонконзі, але й на островах – просто вражаюча природна красота.

Всі школярі носять гарну шкільну форму, квартири і номери в готелях невеликих розмірів, нові гроші (банкноти), зроблені із пластика, тому їх порвати неможливо.

Це дуже невелика кількість цікавих фактів, які можна дуже довго перелічувати.

Мені подобалось гуляти по місту, я був зачарований як красотою цього міста, так і  правильно організованим життям у ньому. Навіть для мене, людини, яка вперше була в Гонконзі, не знає ні місцевої мови, ні звичаїв, – було не складно орієнтуватись у місті, навіть комфортно. Перш за все тому, що там є кругом інформаційні стенди, які двомовні – англійська і китайська мови, назви вулиць теж на двох мовах і взагалі не було ніяких проблем. Але якщо щось було не зрозуміло – завжди можна спитати у місцевих, які дуже привітно вам допоможуть у всьому.

Але все ж таки, переказ про Гонконг без згадки про пік Вікторія був би дуже не повним.

Пік Вікторія – це візитівка Гонконгу, це головний, але далеко не єдиний символ цього міста і всі, хто сюди прибуває обов’язково вважають за необхідне піднятись на цей пік.

Варіантів для цього є декілька, але переважна більшість гостей Гонконгу вважають за необхідне піднятись на пік Вікторія на фунікулері. Я теж не був  виключенням. Єдина проблема – велика черга, але 1,5 – 2 години черги того варті.

Фунікулер побудований більше 100 років тому і в ньому майже нічого не змінилось. Висота підйому більш 800 метрів, а нахил підйому 48º – це дуже вражає.

В Гонконзі багато, або дуже багато чого вражає, але підйом на фунікулері не просто вражає, а закарбується на все життя.

Коли піднімаєшся на пік Вікторія і з висоти майже 1 км бачиш внизу чудову картину – прекрасного міста Гонконгу – це запам’ятовується на все життя. Цю красоту і ті відчуття, які тебе охоплюють і після підйому на фунікулері і вже на вершині цього піку – це величезна гама позитивних емоцій і відчуттів, які, я впевнений, будуть вас супроводжувати усе життя.

Такі речі не забуваються.

Хто бажає побачити рай на Землі, не витрачайте час, Гонконг вас чекає!

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права