Барселона – омріяна столиця Каталонії. Місто – казка, яку так хочеться побачити і яку так не хочеться забувати.
Кожна людина, яка хоч раз побуває у Барселоні, неодмінно захоче ще раз приїхати у це чарівне місто.
Місто настільки чудове і гармонічне, що навіть важко підібрати необхідні епітети, щоб виразити своє відношення до Барселони.
Але зараз я хотів би присвятити цю свою розповідь не про Барселону загалом, а лише про Антоніо Гауді і його архітектурні шедеври, які назавжди змінили обличчя Барселони і фактично стали його невід’ємною частиною і по суті – обличчям Барселони.
Щороку десятки міліонів туристів з усього світу прибувають у Барселону і дуже багато з яких, тільки для того щоб побачити геніальні творіння геніального майстра.
Не усі люди знають, що за цією абревіатурою – Гауді ховається не щось таємниче в містичне, а реальна людина – архітектор, творіння якого захоплюють нашу душу і серце.
Його архітектурний стиль не можна переплутати  ні з одним стилем інших архітекторів.
Гауді обожнював природу, був їв частиною і дуже тонко відчував усі закони природи, які йому вдалося так геніально перенести в архітектуру.
Безпосередньо в Барселоні знаходиться 10 архітектурних шедеврів Гауді, в всього ним створено 20 геніальних архітектурних робіт.
Але ми будемо говорити лише про ті його шедеври, які є в Барселоні.
І лише про Парк Гуеля і Собор  Святого Сімейства.
Але спочатку деякі біографічні дані Антоніо Гауді.
Геніальний архітектор народився в невеличкому каталонському містечку Реус, що за 150 км від Барселони.
В дитинстві майбутній архітектор часто хворів, у нього був ревматизм і через хворобу він був позбавлений можливості жити повноцінним дитячим життям.
Хвороба спонукала його до того, що більшу частину свого дитячого життя він провів дома споглядаючи за живою природою. Ботаніка був його улюблений предмет.
Особливо його цікавили бджоли і спосіб їх життя. Вже коли він виріс і став архітектором все що було пов’язано з бджолами знайшло своє відображення в архітектурному  стилі Гауді.
Він був п’ятою дитиною у сімействі.
Коли Гауді виповнилось 16 років він переїхав в Барселону,  з того часу все його життя і творчість були тісно пов’язані з
цим містом.
Антоніо Гауді був імпозантним молодим чоловіком і кажуть, користувався великим успіхом в жінок, але свою сім’ю він так і не створив, архітектура стала для нього найвищою радістю.
Хоча є відомості про те, що у Гауді була кохана жінка, але в останній момент створення сім’ї вона від нього відмовилась і пішла у монастир.
Можливо і цей факт його особистого життя вплинув на його творчість і подальше життя.
Другим дуже  важливим фактом який точно вплинув на його життя стало знайомство з богатим каталонцем Еусебіо Гуелем. Це знайомство переросло в їх чоловічу дружбу і тривало до смерті Гуеля.
Завдяки  цьому знайомству і дружбі Барселона отримала цілу низку архітектурних шедеврів, які були виконані Гауді на замовлення Гуеля.
Кажуть, що коли Гауді ще навчався в Барселоні архітектурному ремеслу, його викладачі не могли зрозуміти – перед ними якийсь божевільний учень, чи майбутній геніальний архітектор.
Подальший життєвий шлях Гауді дав відповідь і на це питання – безумовно Гауді був геніальним архітектором і як усі геніальні люди був не повторним.  Не таким як усі.
Наприклад, усі свої геніальні творіння він здійснив без креслень, «на око», це було дуже оригінально, але це створило великі труднощі, оскільки після його смерті головне його творіння храм Святе Сімейство ( Саграда Фамілія) так і залишився не добудованим і по цей час. Планується, що храм повністю буде добудований приблизно до 2030 року. Головною особливістю будівництва цього храму є те, що він будується лише на пожертвування людей.
Таким чином цей храм – є світовим лідером довгобуду.
Гауді 42 роки свого життя посвятив будівництву цього храму, він в ньому і жив в спартанських умовах.
Життя геніального архітектора обірвалося в 1926 році, коли 73 річний архітектор попав під трамвай і йому не було надано кваліфікованої медичної допомоги, оскільки не впізнали геніального архітектора у особі не дуже гарно одягнутого старого чоловіка.
Цей трамваї теж став легендою.
Так обірвалося земне життя видатного іспанського архітектора, але його творіння залишились людству на віки.
Про Гауді  і його здібності можна говорити безкінечно, він своєю творчістю обігнав час в якому жив.
Він, наприклад, придумав без опорну систему перекриттів, і тільки сучасна техніка дала можливість здійснити подібні розрахунки з використанням комп’ютерних програм.
Гауді був не лише архітектором, але й чудовим  майстром і художником. Він проектував оригінальні  меблі, ворота, перила, внутрішній дизайн. У нього було якесь дивовижне вміння мислити в трьох вимірах.
І багато, багато всього іншого.
До цього треба додати, що він був дуже відданим католиком.
Отже, Храм Святого Сімейства.
Це кульмінація і вершина творчості  Гауді. Цю величну церкву почали будувати ще 1882 році, а Гауді включився в цю роботу трохи пізніше, через два роки і фактично до своєї смерті він працював над втіленням свого грандіозного і геніального задуму .
А з 1914 року Гауді безвідривно займався будівництвом цього храму.
За його задумом, Храм Святого Сімейства повинен був стати архітектурним втіленням Нового Заповіту і непорушності християнських вірувань.
Проект передбачав три фасади – західний – Різдва; східний – Стржадань Христових і південний – Вознесіння. Кожен фасад має чотири вежі більше 100 метрів у висоту, але заплановано було 12 башт, за кількістю апостолів.
За життя Гауді був збудований лише один фасад з трьома входами які символізують Віру, Надію та Милосердя.
За проектом, крім башт храм має увінчуватися ще чотирма вищими вежами, які символізують чотири Євангелія.
Головна Дзвіниця Ісуса Христа з хрестом має бути заввишки 170 метрів, а друга за висотою дзвіниця Діви Марії – 120 метрів.
Але незважаючи на таку висоту, сам Гауді вважав, що ніщо зроблене людиною ніколи не буде вище божественної роботи.
По різним оцінкам, за рік цей храм відвідує більше 4.5 млн. людей із яких більше 3 млн. роблять пожертви. Саме за ці гроші і продовжується будівництво храму.
Якщо будівництво храму буде завершено в 2026 році, як планується, то  тривалість процесу будівництва складе 144 роки.
Для прикладу – стародавні  єгиптяни будували піраміди 20 років.
Храм – це грандіозне і геніальне творіння ззовні, але не менш воно грандіозне і геніальне  і  щодо внутрішнього убранства.
Коли переступаєш поріг і потрапляєш у внутрішню частину храму, мабуть кожну людину охоплює оціпеніння від того що ця людина побачила.
Внутрішнє убранство храму вражає своєю красотою і вишуканістю. Тут все зроблено геніально.
Важко знайти слова які точно можуть передати відчуття людини, яка вперше, а може і не вперше, відвідала храм. Захват, не можна повірити що все це є творінням людських рук і таланту архітекторів.
Безумовно, краще один рад побачити, ніж сто разів почути.
Це якраз той випадок, коли слова не здатні передати всю гаму відчуттів людини, яка побачила геніальне творіння геніального архітектора.
Для того, щоб краще усвідомити те що написано, доповнюю розповідь деякими фотографіями, без коментарів.
А тепер – парк Гуель.
Парк Гуель один із найбільш відомих проектів  Гауді. Багато туристів які відвідують Барселону намагаються побувати і в цьому парку.
Парк носить ім‘я Гуеля, свого часу Еусебіо Гуель був одним із найбагатших каталонців. Саме йому спало на думку побудувати за містом такий собі мікрорайон для заможних каталонців. Для реалізації цього проекту і  був запрошений Гуель, який і повинен був втілити у життя ідеї молодого підприємця. Планувалось на цьому місці побудувати сучасні і комфортні будинки для проживання багатих людей з усією інфраструктурою необхідною для комфортного проживання.
Цей проект зіграв дуже велику роль в житті архітектора. Знайомство, а потім і дружба з Гуелем до його смерті  принесла
Гауді ціла низку замовлень, реалізувавши які він став відомим.
Проект парка Гуеля передбачав будівництво 60 будинків, але вже на початку його будівництва в 1900 році місцевих мешканців здивувала оригінальність цього будівництва.
Каталонська еліта не поспішала вкладати великі кошти в це будівництво. Був проданий лише один будинок, а іншому – демонстраційному будинку поселився сам Гуель.
Однією із причин чому будинки погано продавались була оригінальність архітектурного стилю цих будинків. Але були  і  інші причини, які теж негативно впливали на їх реалізацію.
Серед таких причин було ще й те, що для тих хто хотів жити в Барселоні ці будинки були дуже далеко від центру міста, а для тих
хто хотів жити за містом – ці будинки були дуже близько.
В 1914 році помер Гуель. Роботи були зупинені, проект модерністської архітектури так і не був завершений. Невдовзі спадкоємці продали цей недобудований парк міській владі, яка через деякий час зробила тут парк для відвідувачів.
А сам Гауді з 1914 року повністю переключився на будівництво храму Святого Сімейства.
Зараз важко собі уявити як таке могли статися, що такі архітектурні шедеври, які були створені Гауді не знайшли собі покупців.
Один будинок купив собі Гауді, другий його друг, а третій в подальшому викупив сам Гуель .
Зараз в цьому будинку музей Гуеля, в будинку Гауді – муніципальна школа , а парк відкритий для гостей.
До речі, парк Гуеля щороку відвідує більше 4 млн. людей із усього світу. Зараз цей парк внесений до Списку світової спадщини  ЮНЕСКО в 1984 році.
Так комерційна невдача Еусебіо Гуеля обернулась тріумфом генія і мецената, які подарували Барселоні Едемський сад.
Я навмисно в деталях не описував сам парк, тому що це зробити дуже складно – краще побачити і скласти своє уявлення.
Але цю розповідь доповнюю фотографіями, які дозволять краще зрозуміти те, що я не написав.

 

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук