Декілька разів збирався написати про свої враження від перебування у Китаї, але кожний раз відкладав, оскільки усвідомлював яке надзвичайно важке завдання ставив перед собою – написати враження про Китай. Це неймовірно складно, а саме головне, просто не уявляєш з чого ж почати, коли вже нарешті зважився на те, щоб написати про Китай.
Саме тому, цю свою розповідь кожний раз відкладав, сподіваючись на те, що колись знайду правильні слова, які б передали те захоплення і той шок, який відчув, коли побачив перший раз Китай.
Про те, що існує така країна – Китай, я добре знав ще з раннього дитинства, оскільки в той час Китай і китайці у нас були дуже популярні. Я ще не народився, коли дружба з Китаєм була настільки сильна і ідеологізована, що дітей батьки називали китайськими іменами.
Але, вже коли почав усвідомлювати себе дорослою людиною застав той час, коли у нас була величезна кількість китайських товарів, дешевих і не дуже гарних. Але китайські ручки з золотим пером – це було щось виняткове. Всі хотіли їх мати, незважаючи на дуже високі ціни.
Головна перевага китайських ручок – висока якість, незвичний для нас дизайн і, безумовно, золоте перо.
Але потім все змінилось, Китай став нашим ворогом, військовий конфлікт на острові Даманський ледве не переріс у відкриту війну.
В подальшому Китаєм мало цікавився, безумовно знав, що там відбувались колосальні проблеми і зміни. В моїй уяві довгий час Китай був бідною країною з величезними проблемами.
Потім, можливо останніх років 30, в Китаї все почало змінюватись. Бурний ріст виробництва, колосальні зміни в китайському способі життя призвели до того, що зараз Китай одна із найбільш могутніх країн світу. Економіка Китаю росте в сім разів швидше ніж економіка США, китайські товари з бейджиком «Вироблено в Китаї» можна зустріти по усьому світу.
Якщо раніш китайські товари були низької якості, то зараз ці товари можуть конкурувати із найкращими світовими виробниками.
Китай зумів за останні 30 років так підняти свою економіку, яка стала якщо не найкращою у світі, то однозначно однією із найкращих.
За цей час у Китаї змінилось усе. Економіка, політика, демографія, соціальна сфера. Незмінною є тільки – КПК – Комуністична партія Китаю, яка організувала і очолила ці грандіозні зміни, які за короткий час відбулись у Китаї.
Напередодні своєї першої зустрічі з Китаєм, я дуже хвилювався. Я розумів, що Китай це зараз унікальна країна за своїми масштабами і кількістю населення, а з іншої сторони я не міг не усвідомлювати, що Китай – це дуже древня цивілізація, яка дала людству величезні досягнення як в науці, так і в техніці, мистецтві, медицині і в багатьох інших галузях людської діяльності.
Ще не будучі безпосередньо в Китаї я досить чітко уявляв собі, що таке зараз Китай.
Частково це моє враження про Китай я отримав від китайців, яких у великій кількості зустрічав по світу, частково відвідуючи китайські міста, так звані «Чайнатаун», наприклад, у Сан-Франциско. Кажуть, що це китайська територія найбільша у світі, я маю на увазі в Сан-Франциско. Але невеликий, я б навіть сказав, не дуже помпезний вхід в Чайнатаун, спочатку мене не тільки не вразив, але й не було особливого бажання переступити поріг цієї території. Але після того, як я туди потрапив – я зрозумів, як сильно помилявся. Безумовно, це не Китай у мініатюрі, але деяке уявлення про Китай все ж таки можна зробити.
Бачив я такі китайські містечка і в інших містах і країнах. По світу є багато місць де компактно проживає китайська діаспора.
Але, повернемось все таки до Китаю.
Першою китайською територією, яку я відвідав був – Гонконг. Хоча Гонконг можна умовно назвати китайською територією, але усім юридичні документи підтверджують, що Гонконг – це китайська територія і через деякий час повністю перейде під суверенітет Китаю.
Сказати, що я був вражений Гонконгом – це буде неправда, я був приголомшений і шокований усім тим, що побачив у Гонконзі. При цьому дуже сильно усвідомлював, як я помилявся, коли висловлював деякі свої міркування про Гонконг.
Важко собі уявити, як людство могло створити такий шедевр – Гонконг. Тут все прекрасно і унікально. Якщо хочете з’ясувати, який потенціал має людство, наприклад, в архітектурі – сучасній, будівельній справі, науці, техніці і багато, багато в чому іншому – вам неодмінно треба побувати у Гонконзі.
У мене є більш повна розповідь про Гонконг, тому зараз обмежусь лише тим, що вже написав про Гонконг, єдине, що обов’язково треба доповнити – це унікальне населення Гонконгу, яке все зробить для комфортного і щасливого вашого перебування.
Але, все таки про Китай.
Перш ніж більш докладно розповісти про свої враження про деякі міста Китаю, де вдалося побувати, а це Тяньцзінь, Пекін, Шанхай і деякі інші, декілька цікавих фактів про Китай.
Китай вважається самою стародавньою цивілізацією у світі, археологічні знахідки спеціалістами визначались майже по 8000 років і більше. Китай самий заселений регіон планети, щільність населення на один квадратний кілометр сама висока у світі. Незважаючи на те , що територія Китаю одна із найбільших у світі, тут живуть по одному часовому поясі. Майже 70 % населення Китаю носять окуляри, овочі тут ніколи не їдять сирими, їх або варять, або готують на пару.
Відпустки в Китаї у всіх починаються в один і той же час – перед Новим роком. Рис – основний продукт харчування. Чоловіків зараз в Китаї набагато більше ніж жінок – це результат демографічної політики останніх десятиліть.
Таких цікавих фактів про Китай, як стародавній, так і сучасний можна привести безліч. Коли перебуваєш в сучасному Китаї і бачиш які видатні досягнення тут є, – то інколи складається враження, що ти в якійсь казці, що це все нереально.
Декілька слів про Китайську стіну. Загальна довжина Великої Китайської стіни складає 8851 км 800 м., і вона є самою великою штучною спорудою у світі. Кам’яні брили, із яких складається стіна кріпляться між собою спеціальним розчином, який складається із клейкої рисової каші, в яку добавляли гашене вапно. Як це не дивно, але стіна є найбільшим кладовищем у світі. До речі, Велику Китайську стіну видно із космосу.
Велика Китайська стіна – це один із основних визнаних у світі символів Китаю. Тут щороку стіну відвідує велика кількість туристів зі всього світу, найбільше туристів було зафіксовано у 2004 році, майже 42 млн. туристів відвідали стіну.
Будівництво Великої Китайської стіни було завершено в 1644 році, а почали її будувати в 221 році до нашої ери.
Дещо про китайську мову. На китайській мові говорять більше 1,4 млрд. людей, китайська мова є найбільш стародавньою і в ній є величезна кількість діалектів. Існує біля 100 тис. ієрогліфів. У світі немає клавіатур з китайською мовою.
В китайській мові немає алфавіту.
Це лише окремі цікаві факти, а загалом їх неймовірно величезна кількість.
Якщо не брати до уваги – Гонконг, як достатньо специфічну територію Китаю, то першим містом, яке я відвідав в Китаї був Шанхай.
Шанхай – це саме велике місто в Китаї, його населення становить 25 млн. чоловік. Це місто розташоване на річці Янцзи.
Це один із самих важливих транспортних вузлів Китаю, а також самий великий морський порт на Тихому океані.
Сказати, що я був вражений Шанхаєм – це буде неправильно, я був приголомшений або знаходився у шоковому стані від того, що побачив у цьому місті.
В Шанхаї саме велике метро у світі, його довжина складає 420 км., що дуже цікаво, то виходів з метро може бути 10-15, а то і 20, а щоб дійти до станції треба хвилин 10-20 добиратись підземними лабіринтами. До речі, шанхайське метро побудоване за 15 років, а метрополітен у Лондоні будувався 140 років (довжина метро у Лондоні 408 км.)
Тут в Шанхаї на вихідні збирається величезна кількість молодих людей або їх батьків, які шукають собі дружину або чоловіка. Тут є найбільший базар для наречених. Із аеропорту Шанхая до центру міста курсує унікальний потяг. Його швидкість 430 км/годину і відстань у 30 км він покриває за 7 хвилин.
А самого аеропорту – міжнародного аеропорту Пудун ще 20 років тому взагалі не існувало.
В Шанхаї величезна кількість хмарочосів, абсолютно унікальні споруди. Просто коли на них дивишся, то важко собі навіть уявити, як взагалі можна було таке побудувати. До речі, у більшості хмарочосів є не офіси, а житлові квартири.
В Шанхаї якось дуже органічно поєднано суперсучасні будівельно-архітектурні шедеври і старі райони Шанхая, де протікає життя китайців, як і десятки років тому. Вони живуть своїм життям і не дуже звертають увагу на бізнес центр Шанхая, де фактично майже щодня піднімаються нові хмарочоси.
Дуже разючий контраст.
Незважаючи на те, що в Шанхаї проживає 25 млн. населення і що це саме щільно заселене місто у світі, коли тут безпосередньо перебуваєш, то немає такого враження. Важко зрозуміти, де ті 25 млн. населення?
Лише в центрі міста відчуваєш наскільки Шанхай велике місто і як тут багато проживає людей. Хоча я був в Токіо, де проживає 37 млн. населення (разом з передмістям), там теж не було такого відчуття переповненості міста людьми – все життя гарно організовано, ніхто нікому не заважає.
Коли переходиш дорогу в Шанхаї треба бути дуже уважним, дивитись у різні сторони і тільки після цього переходити вулицю. Тут на відмінність від Токіо дуже погано дотримуються правил дорожнього руху. Є ще одна особливість, китайські мопеди заряджаються від електрики, тобто на акумуляторах, а тому їх майже не чути на дорозі, що теж треба враховувати коли намагаєшся перейти дорогу.
Велика частина Шанхая – це житлова забудова, де проживають мешканці цього міста і там для туристів мало що є цікавого. Все цікаве з точки зору туристичного інтересу в центральній частині міста.
Шанхай складається із двох районів – Пусі і Пудун, тобто все, що перебуває на східному березі ріки Хуанпу – це Пудун, а все, що на західному березі – це Пусі.
Район Пусі – це старе місто, звідки відкриваються чудові краєвиди на хмарочоси, які розташовані в Пудуні.
Пудун – тут ще у 80-ті роки були рисові поля, а зараз тут спеціальна економічна зона і саме тут сотні хмарочосів Пудуна.
Саме тут знаходиться і відома телевежа Східна перлина, яка була побудована в 1994 році. Вона сама висока в Азії і третя по висоті у світі, після телевеж в Торонто і Москві – її висота 468 метрів.
На цій вежі є місце куди можуть потрапити туристи на спеціальному двохповерховому ліфті. Сам підйом на цьому ліфті унікальний. Уявіть собі 50 людей у ліфті піднімаються зі швидкістю 4 метри за секунду.
Поруч з телевежею є велика кількість інших дуже гарних і цікавих споруд і хмарочосів.
Також недалеко від телевежі знаходиться ще одне унікальне місце – океанаріум.
До цього треба доповнити ще й тим, що телевежа – це один із головних символів Шанхая.
Що ще можна подивитись у цьому унікальному місті?
Буддійські храми, хмарочоси, музеї, сади – але на все це треба дуже багато часу. Тобто, Шанхай – це унікальне і неповторне місто, яке є дуже оригінальним з точки зору розуміння китайської історії і сьогодення. Тут дуже добре видно і стародавній Китай і фешенебельну сучасність Китаю.
До всього цього треба єдине, що доповнити, дуже приємне і гарне враження від мешканців міста – дуже щирі і добрі люди.
А тепер деякі фото доповнять мою коротку розповідь про Шанхай.
А далі Пекін. Хоча правда в Китаї Пекін називають Бейджином. Пекіном – тільки у нас і ще у деяких країнах.
Пекін, як інша планета, тут вірять у владу неба, п’ятнадцять разів заварюють чай, їдять бояришнік на палочці і багато – багато усього незвичного для нас.
Все, що я побачив за п’ять днів перебування у Пекіні – дійсно підтверджує мій перший вислів, про те, що Пекін – інша планета, або ми з іншої планети.
Пекін – це столиця Китайської Народної Республіки. Величезний мегаполіс, в якому проживає 11 млн. населення. Пекін – центр культурного і політичного життя країни. За останні десятиліття в місті побудовано величезна кількість сучасних готелів, ресторанів, нічних клубів, торгівельних центрів.
В Пекіні найбільша кількість різних пам’ятників і пам’яток культури, архітектури, мистецтва.
Серед найбільш цікавих і затребуваних для туристів безумовно є парк «Храм неба».
Гурун, або заборонене місто знаходиться у самому центрі Пекіна. За високими стінами знаходиться Імператорський палац, де зараз музей. Це самий великий комплекс у світі. Його площа 100 гектарів, а загальна кількість кімнат – 9000.
Безумовно, коли знаходишся в Пекіні, то виникає обґрунтоване бажання відвідати Велику Китайську стіну. Я був не винятком.
Велика Китайська стіна (її найбільша ділянка) знаходиться на відстані 60 км від Пекіну.
Самим відомим блюдом в Китаї є качка по-пекінські. В Пекіні є величезна кількість ресторанів, кафе, інших закладів, де можна скуштувати це блюдо.
Найбільшою популярністю користується качка по-пекінські, яку приготували в ресторані «Цюаньцзюйде», який був заснований ще в 1864 році і відомий по всьому світі.
Площа Таньаньмень не тільки найбільша міська площа в Пекіні чи Китаї, це найбільша площа у світі. Її територія складає 440 тисяч квадратних метрів.
Коли я вперше підійшов до цієї площі я був вражений розмахом і грандіозністю площі Таньаньмень. Тут вражає все, і саме площа – величезна територія, на якій може розміститись не менше 1 млн. людей, споруди, які там розташовані.
На площі знаходиться монумент народних героїв, Національний музей, мавзолей Мао Цзедуна. На північ від площі знаходиться заборонене місто, а на південь – Храм неба.
Кожний ранок тут відбувається дуже святкове дійство – підняття державного прапора.
На площу Таньаньмень не можна вільно пройти, там стоїть охорона, всі китайці крім того проходять через рамку охорони. Іноземцям не треба проходити через цю рамку.
Час перебування на площі теж обмежений – до 18 годин вечора. Після цього часу прохід на площу заборонений, а всі хто там знаходяться повинні залишити цю територію.
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права
