Чи розуміє російське населення чим закінчиться для них ядерний шантаж путіна – САРМАТ вже вибухнув
The first ever blog post is here. It might be a good idea to update this post with some more relevant content.
LOADING
The first ever blog post is here. It might be a good idea to update this post with some more relevant content.
<p>Вже більше двох з половиною років Україна пербуває в центрі уваги світової політики. І це природньо, тому що війна, яку розпочав путін проти України 22 лютого 2022 року, в будь-який час може перерости у Третю світову війну.</p> <p>Практично майже з початком путінської агресії, зразу з’явилась тема «червоних ліній» і можливих мирних переговорів з путіним.</p> <p>Ми вже давно звикли до погроз путіна, до його ядерного шантажу звик і світ. Червоні лінії, зміст яких постійно змінював путін в залежності від успіхів ЗСУ, і які після глибокого прориву ЗСУ в Курську область і перенесення війни на територію росії, ви</p>
<p>Що в путіна в голові ніхто не знає. Навіть найкращі розвідки світу чи найдосвідченіші агенти. Єдине, що можна безпомилково стверджувати, що нічого позитивного ні для України, ні для світу. Ми підійшли у цій війні; вже мабуть, до кульмінації, або дуже близько до її розв’язки.</p> <p>Багато що залежить від того рішення, яке має ухвалити президент США Джо Байден, через декілька днів.</p> <p>Є багато обґрунтованих підстав вважати, що це рішення може бути переломним і реально змінить характер цієї війни, яку веде путін проти українського народу. Мова йде про дозвіл ЗСУ використовувати далекобійні балістичні і к</p>
<p>Багато хто аналізуючи ситуацію в Росії не вірить у те, що російське населення може підняти бунт проти Путіна і його режиму. В обґрунтування таких висновків приводять багато важливих аргументів, які мабуть переконливі, серед яких і колосальний репресивний апарат, і абсолютна відсутність свободи слова, і відсутність плюралізму думок та організованої політичної опозиції, і багато чого іншого.</p> <p>Разом з тим, зовсім недавно, несподівано для усіх, Пригожин підняв бунт, який міг завершитись державним переворотом. Путіна врятувало тільки нерішучість Пригожина і його нездатність підняти народ до збройн</p>
<p>Спочатку путін програв першу фазу війни. Це був серйозний шок як для російського населення, так і для путіна. Але, це не було для нього катастрофою. Потужна пропагандистська компанія Кремля в значній мірі відволікла увагу і російських еліт, і російського населення від такої тяжкої поразки, яку зазнав путін в Україні.</p> <p>Ніхто не звернув увагу на те, що після такої поразки, було втрачено головний зміст першого етапу війни, яку путін назвав « спеціальна військова операція». Разом з тим, ми усвідомлювали, що путін отримав тяжку поразку, яка все таки в значній мірі підірвала його владу, але це ще</p>
<p>Можна без будь-якого перебільшення сказати, що основною чи головною новиною для українців останній тиждень є потужна військова операція в Курській області рф.</p> <p>Раптове, підготовлене в найсуворішій секретності вторгнення української армії в Курську область росії застало армію росії зненацька і, за словами Джо Байдена, стало справжньою дилемою для Володимира Путіна. За тиждень наступу, як стверджує українська влада під контролем ВСУ опинилися 82 населені пункти на території більше 1000 квадратних кілометрів.</p> <p>Українська армія легко прорвала перші оборонні лінії, укомплектовані прикордонниками ...</p>
<p>Виповнилося 25 років як путін почав сходження до вершини влади. 9 серпня 1999-го Єльцин призначив путіна прем’єром і публічно оголосив спадкоємцем. Більшістю підданих путін сприймається як самоочевидний правитель і як природне явище, що не скасовується. Багато хто з них заходить далі і бачать у ньому персоніфікатора Росії. Тому нападки на правителя стають у їхніх очах наругою вітчизни, навіть якщо особисто до путіна вони не такі вже прив’язані.</p> <p>У Російській імперії ні в кого ще не було такої нічим не обмеженої влади, як у путіна. Він один із найнебезпечніших людей планети, хоч і не таланови</p>
<p>Нещодавно відбулась подія світового масштабу, обмін ув’язненими між росією та білоруссю з одного боку, і США, Німеччиною та ще трьома західними країнами – з іншого. В результаті звільнено 16 політв’язнів, які раніше зникли з колоній та СІЗО в – росії (і один у білорусі). Загалом в обміні брали участь 24 особи. 13 людей передано Німеччині, троє – Сполученим Штатам. Вісім людей, включаючи офіцера ФСБ Вадима Красікова, Захід передав росії, а росія в рамках обміну звільнила 16 людей.</p> <p>В реалізації цього плану були задіяні багато країн, перш за все – спецслужби і перші особи великих держав. Для</p>