Може це зупинить ядерний шантаж путіна і війну проти України.
ua-pravo.org
Як і можна було очікувати, ніяких несподіванок на черговому з’їзді Компартії Китаю не відбулось – під бурхливі оплески, з величезною радістю і оптимізмом китайські комуністи в третій раз обрали своім керманичем Сі Цзіньпіна. Тепер його по праву можна називати Великим Сі, оскільки багатомільйонний народ Китаю найближчі п’ять років, а якщо нічого не відбудеться, то поки буде битися серце Великого Сі, він буде вести китайців до нових вершин перемоги і побудови китайського соціалізму, як вирішив історичний з’їзд в Китаї.
Авторитет серед китайського народу у Великого Сі – безмежний і неосяжний. Заради справедливості потрібно також зазначити, що цей авторитет в певній мірі справедливий. Під керівництвом Великого Сі Китай колосально швидкими темпами модернізується і перетворюється у найкращу і найпотужнішу економіку світу. Під керівництвом Великого Сі була проведена грандіозна модернізація Збройних сил Китаю – китайські товариші максимально вихолостили із своєї армії і флоту радянське уявлення про збройні сили і про війну в уяві радянських стратегів.
Тепер збройні сили Китаю одні з найпотужніших у світі.
Але є одна дуже важлива обставина, яка може істотно вплинути на успішний розвиток Китаю – це постійні проблеми з США. США – найбільший торговельний партнер Китаю, загальний обсяг взаємної торгівлі між США і Китаєм вже давно перевалив за трильйон доларів.
Будь-яка серйозна суперечка з США може кардинально вплинути на економічний стан Китаю, тому мудрі китайці намагаються не допускати кризи в стосунках з США і не загострюють ситуацію з Тайванем. Китайці можуть хвалитись, що за кількістю, наприклад, бойових кораблів вони вже обігнали США, але загальний тоннаж і бойові можливості американського флоту в багато разів більші ніж китайський флот.
Те саме можна сказати і про авіацію, і про ядерний потенціал.
Тобто, китайці усвідомлюють, що їм абсолютно невигідно сваритись з США. Це може призвести до катастрофічних наслідків самого Китаю.
Але, проблема в китайсько-американських стосунках виникла несподівано і не там де її чекали.
Війна путіна проти України – розвела США і Китай по різні боки. Якщо США і увесь західний світ однозначно стали на сторону України, засудили агресію путіна і сформували антипутінську коаліцію, то Китай зайняв позицію вичікування. Крім того, до кінця ще не з’ясована роль Китаю в початку цієї агресії , адже путін був з візитом в Китаї за декілька днів до початку агресії і Сі Цзіньпін міг підштовхнути путіна до агресії путіна проти України, і ніхто не міг прогнозувати, як вона трагічно для Путіна може закінчитись.
Можливо Сі Цзіньпін сподівався, що таким кроком Путін знищить і себе, і свою владу, а він отримає без серйозних потрясінь значну частину російської території.
США неодноразово закликали Китай відмовитись від допомоги путіну не тільки у військово-технічній сфері, але й щодо не дотримання запроваджених санкцій.
Що буде зараз робити Великий Сі.
Він на порозі великих перетворень в Китаї, для цього створені усі необхідні умови, він успішно завершив внутрішню трансформацію влади під нові задачі в Китаї.
Чи зміниться політика Китаю у війні путіна проти України.
Це питання теж частково обговорювалось на з’їзді.Особливо важлива зараз реакція Китаю на ядерний шантаж путіна, адже Великий Сі планує ще довго бути біля керма Китаю, а застосування путіним навіть тактичної ядерної зброї проти України, може поставити хрест на його владі, як і на житті на планеті.
Дуже важливо, щоб украінська влада нагадала Китаю, що між Україною і Китаєм був укладений Договір про дружбу та співробітництво, який був підписаний 5 грудня 2013 року в Пекіні.
Дуже важливо, що з китайськоі сторони цей договір був підписаний Сі Цзіньпіном.
Згідно цього договору Китай не тільки підтримував єдність і територіальну цілісність України, але зобов’язувався вжити заходів для захисту українського суверенітету і територіальної цілісності.
Так, в частині три статті два договору зазначено, що «Китайська сторона високо оцінює відмову Української Сторони від ядерної зброї в односторонньому порядку і приєднання в статусі держави без ядерної зброї до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року.» і далі – «.. на підставі Заяви Уряду КНР від 4 грудня 1994 року про надання Україні гарантії безпеки, зобов’язується ні при яких умовах не застосувати ядерну зброю і не погрожувати її застосуванням проти України як держави, яка не володіє ядерною зброєю, а також в умовах, якщо Україна стане жертвою агресії з застосуванням ядерної зброї чи погрози здійснення такої агресії, підтверджує надання Україні відповідних гарантій» ( переклад мною з російської).
Цей договір, 15 травня 2014 року, був ратифікований Верховною Радою України, але на жаль, китайська сторона цей договір так і не ратифікувала.
Таким чином, цей дуже важливий міжнародний документ про гарантії безпеки України не набув чинності.
Не будемо зараз аналізувати причини, чому Китай відмовився ратифікувати цей договір – були вагомі підстави, але це не позбавляє нас ініціювати перед китайською стороною повернутись до його ратифікації.
Ратифікація китайським парламентом договору, який підписав Вкликий Сі, може мати вирішальне значення, не тільки на ядерний шантаж путіна, а на війну в цілому.
Можливо, що приєднання до цього процесу США, тільки підсилили б
позицію України.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін може по праву стати Великим Сі, якщо усвідомить до кінця, яка важлива місія може бути покладена на Китай і його особисто, як лідера цієї великої країни.
Ратифікація Китаєм цього стратегічно важливого договору і приєднання Сі Цзіньпіна до зусиль президента США Джо Байдена і лідерів європейських країн могло б мати вирішальне значення, оскільки Сі Цзіньпін має такий вплив на путіна, який може забезпечити припинення не тільки ядерного шантажу путіна, а й агресії путіна проти України і відновлення територіальної цілісності України до міжнародно визнаних кордонів.
Сі Цзіньпін як мудрий політик і державний діяч світового рівня може прийняти рішення в ім’я миру на Землі і навіки увійти в історію як Великий Сі.
А українській владі хочеться рекомендувати згадати біблейську істину:
«Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.» ua-pravo/org
Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права,
доктор юридичних наук