Муслім Магомаєв – золотий голос епохи.
ua-pravo.org
Муслім Магомаєв був не просто золотим голосом тієї епохи, яка назавжди залишилась в історії, а був невід’ємною частиною цієї епохи.
Зараз ще є мільйони українців, які пам’ятають цього легендарного співака. Кожний його виступ це була видатна подія на естраді. Він несподівано увірвався в музичний простір і дуже швидко завоював місце на його Олімпі.
Такої слави і такої глядацької любові, яку відчув на собі Муслім Магомаєв ніхто більше і ніколи не відчував.
Це була всенародна любов і ні з ким не порівнювана популярність.
Він назавжди змінив наші уявлення про естраду, популярну пісню і естрадного співака.
Він надзвичайно швидко зламав усі стереотипи, які довгі роки існували, був надзвичайно хорезматичним і щирим.
Мусліма Магомаєва ні з ким неможливо було порівняти. Це була зірка найпершої величини.
Його популярність не знала меж, його пісні звучали майже в кожному будинку, в кожній сім’ї.
Мільйонні тиражі платівок, переповнені глядацькі зали і величезні стадіони.
Мільйони людей вважали за щастя потрапити на його виступ, але при цьому, люди намагалися потрапити не на концерт, а люди йшли на Магомаєва.
Сучасним співакам важко зрозуміти і оцінити ту всенародну любов і популярність, яка була у цього артиста.
Це була епоха Магомаєва.
Так сталося, що я декілька разів зустрічався з Муслімом Магомаєвим у період його найвищої популярності.
Перший раз ми зустрілися в 1974 році, випадково, але цю зустріч я запам’ятав на усе життя.
В той час, я зовсім молодий демобілізований солдат приїхав в столицю для навчання в одному із столичних вузів. Разом зі мною, від Закавказьського військового округу на навчання у цей вуз, був направлений ще один, такий же демобілізований солдат, який був родом з столиці.
В один із днів, коли ми готувались стати студентами, він запропонував сходити на вечірку, казав що буде цікаво.
Ми приїхали на вечірку, було не дуже багато людей, і пройти на вечірку можна було лише за запрошеннями.
Для мене все що там відбувалось, а відбувалось те, що зараз має назву фуршет, було повною несподіванкою. Тим більше, коли я впізнав декількох дуже відомих, на той час, людей, яких раніше бачив лише по телевізору, це мене ще більше шокувало. Я нікого з присутніх не знав і ніколи раніше не бував в столиці на таких вечірках, а тому відчував себе не дуже комфортно.
Я розмістився на одному з гарних диванів та спостерігав за тим, що відбувається.
Через декілька хвилин, до мене підійшов мій товариш, і привів з собою високого і симпатичного чоловіка, з яким був добре знайомий, який зразу протягнув мені руку і сказав – Муслім Магомаєв. Я його, безумовно, впізнав, але був шокований від несподіванки – переді мною стояв особисто Муслім Магомаєв. На той час – це була надзвичайна подія, про яку мріяли мільйони його прихильників. Ми познайомились і він сів біля мене на диван. Коли він дізнався, що я з України, дуже добре це сприйняв і сказав, що дуже людить Україну і українців.
Ми з ним довго розмовляли, він приніс на тарілках їжу і коньяк в келихах. Був надзвичайно приємним і просто світився якоюсь добротою. Я йому розповів, що тільки з армії, що служба була в Закавказзі і що був в Азербайджані, а також як азербайджанська родина врятувала нас, семерих солдат, від голоду. Це було на озері Джангаргель на кордоні Грузії і Азербайджану, після завершення навчань на цьому озері, нас залишили охороняти техніку і видали сухпайок на п’ятеро діб. Але ми молоді були і голодні, з’їли цей сухпайок за два дні, а магазинів там не було. Що робити далі, ми не знали. Але сталося диво. До нас навідалась азербайджанська сім’я – немолодий чоловік і така ж дружина і на дерев’яному возику привезли домашніх харчів азербайджанської кухні. Це нас так вразило, що я пам’ятаю і зараз цей епізод свого життя. Про цей випадок розповів Мусліму і сказав, що з великою любов’ю відношусь до азербайджанців. Наша розмова була довга, він майже весь вечір був зі мною, я згадав, що йому недавно було присвоєне звання народного артиста. В такому молодому віці це було вперше.
Він показав мені свою знамениту каблучку, яку йому подарував шах Ірану після того, як він на запрошення шаха побував в Тегерані.
Муслім Магомаєв був надзвичайно популярним і усі хто був на вечірці хотіли з ним побалакати і він постійно вступав в діалог з учасниками цієі вечірки.
З ним було комфортно, дуже простий в спілкуванні і надзвичайно приємний. Не знаю, чому він присвятив мені стільки часу на цій вечірці, мабуть тому, що дуже приязно говорив про Україну і як багато у нього друзів в Україні.
Ця відносно коротка зустріч запам’яталась мені на все життя. Потім вже в Києві я після його тріумфального концерту у Палаці спорту, ще раз з ним зустрівся. Він мене згадав і відбулась коротка, але дуже приємна зустріч.
Такі зустрічі залишаться у пам’яті людини на все життя.
Не задовго перед війною, був в Баку, був дуже радий бачити яким прекрасним стало це місто і відвідав місце, де захоронений Муслім Магомаєв. Це дуже вразило моїх азербайджанських друзів.
Видатна і дуже достойна була людина. Його памятають і люблять мільйони людей і по цей день, особливо на його Батьківщині.
Декілька днів тому назад відзначалось 80 – річчя з Дня народження великого сина Азербайджану Мусліма Магомаєва.
Давайте згадаємо цю легендарну людину – співака, композитора, артиста – Мусліма Магомаєва, нашу молодість і його чудові пісні, які дарували нам щастя і радість.
Муслім Магомаєв любив Україну, а Україна любила його.
Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права,
доктор юридичних наук
ua-pravo.org
