Як довго Путін шантажуватиме світ?

У центрі уваги усієї світової спільноти є очікування на реакцію Путіна через письмову відповідь Заходу про так звані гарантії безпеки для Росії.

Всі аналітичні центри світу зараз прогнозують, що може вчинити Путін. Але світова спільнота, навчена Путіним, вже усвідомила, що він завжди приймає рішення не стандартні і не ті, які обговорюються. Російська дійсність така, що Путін приймає рішення одноособово.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що Путін ознайомився з відповіддю Заходу на його ультиматум і обдумує свою реакцію.

Але проблема полягає у тому, що кожний день в очікуванні цієї відповіді все більш звужує межі можливих дій Путіна.

Вже понад два місяці путінські війська стоять на кордонах України, готові за його наказом розпочати широкомасштабну військову агресію не просто проти України, а всього світу. Вже минуло багато часу з дня його безпрецедентного за своєю зухвалістю ультиматуму, який публічно скерував США.

А що він чекав у відповідь? Капітуляції США і взагалі усього колективного Заходу? Розпуску НАТО чи повного контролю над країнами Східної Європи? Очевидно, що він усвідомлював: Захід відхилить його ультиматум.

Але навіщо Путін так високо підняв ставки у цьому протистоянні?

На це питання є багато відповідей, але тільки Путіну відомо чим був обумовлений такий зухвалий його крок, який значно підсилював і без того дуже напружену ситуацію, а зараз призвів до того, що світ опинився на межі катастрофи.

За увесь двадцятирічний період своєї влади Путін розглядав Україну як головний об’єкт своїх геополітичних інтересів. Він добре усвідомив історичний досвід і зрозумів, що без України – російська імперія неможлива. Але Путін двічі програвав – спочатку під час Помаранчевої революції, а потім під час Революції гідності. Третій раз Путін програти вже не може. Але і виграти йому теж не вдасться. Проти нього – майже увесь світ.

Все більше широкомасштабна військова агресія стає реальною, оскільки усі інші кроки, які міг би вчинити Путін, він відкинув як такі, що можуть призвести до втрати влади. Чи готовий Путін задовольнити свої амбіції і почати широкомасштабну агресію проти України?

Безумовно, армія Путіна зараз одна з найсильніших у світі, має у своєму розпорядженні найновіше і найсучасніше озброєння. Але і армія СРСР в 1940 році теж була незрівняно сильнішою і набагато могутнішою, ніж армія Фінляндії, коли СРСР спровокував війну заради віддалення пресловутої «червоної лінії» від кордонів СРСР біля Ленінграда. У результаті цієї фінської війни регулярна армія СРСР зазнала колосальних втрат – понад 350 тисяч тільки загиблими. Мужні фіни достойно захищали свою країну від агресора, попри те, що армія Фінляндії ні в які порівняння не йшла з армією СРСР. Ця північна війна дорого обійшлася СРСР і показала можливості народу, який захищає свою країну.

Українська армія теж вже довела Путіну, що здатна достойно захищати свою країну. Але критична ситуація зараз з вини Росії вийшла на зовсім інший формат – це буде не широкомасштабна війна між двома країнами, а початок Третьої світової війни.

Ось над чим зараз, мабуть, розмірковує Путін. Деякі наші співвітчизники не вірять у такий сценарій, не допускають, що Путін оголосить вже офіційно війну. А що: вісім років хіба не війна йде у нас з Путіним? Війна, але меншого масштабу.

У 2013 році ті ж скептики не допускали військово вторгнення Путіна в Крим і Донбас. Але це відбулося.

У разі вторгнення зараз військ Путіна, можна не сумніватись, що Верховний Головнокомандувач віддасть наказ про збройний супротив агресору. Якщо такого наказу не буде – у нас буде інший Верховний Головнокомандувач, який надихне армію і народ на захист своєї країни, свого народу.

Впевнений в тому, що у разі початку такої широкомасштабної війни, в неї дуже швидко будуть втягнути інші країни, в тому числі і ті, що входять у НАТО

Ця широкомасштабна війна дуже швидко перетвориться на протистояння Путіна з НАТО, що неминуче призведе до ядерної катастрофи, у результаті якої світ загине. Загинуть усі: і ті країни та народи, які будуть учасниками цієї війни, і ті країни, які не будуть в ній брати участі. Адже планета у нас одна. Не можна виключати, що Путін це усвідомлює, а чи стримає його ця загроза планетарної катастрофи – не відомо.

Тобто, військове розв’язання українського питання для Путіна зараз залишається пріоритетним, оскільки майже усі інші будуть ним розцінені, як не прийнятні, або як його програш!

Правда, залишається ще одна можливість захопити Україну – без війни і колосальних жертв. Як правильно підказують аналітики, політична дестабілізація України, в результаті якої до влади прийде пропутінська влада в Україні. І, я думаю, це не ті особи, про які повідомили деякі західні розвідки. Впевнений, в Україні є значно більш потужні політики, які під українською вишиванкою мають путінські інструкції.

Цей варіант безумовно можливий, але малоймовірний. Український народ вже став політично досвідченим і не допустить путінського ставленика до влади в Україні. Чинна влада хоча і дає підстави для можливості такої дестабілізації, але ймовірність її дуже невисока, оскільки вона розуміє чим для неї може закінчиться будь-які зрадницькі дії в інтересах Путіна.

От і виходить, як не розмірковуй над варіантами можливої відповіді Путіна, військовий варіант залишається для нього головним. І це не західні наші друзі і партнери нагнітають обстановку навколо можливої путінської агресії проти України – це Путін підійшов дуже близько до критичної межі, за якою Третя світова війна і ядерна катастрофа. Важко сказати, скільки ще буде продовжуватись цей шантаж Путіна, але очевидно, що так довго не може продовжуватись.

Віктор Швець, 

Президент Української фундації дослідників права, народний депутат України 5-7 скликань, доктор юридичних наук