Чи здатний Зеленський стати Черчиллем?

Об’єктивний і неупереджений аналіз ситуації в Україні і світі дає мені підстави припускати, що  ця ситуація дуже нагадує травень 1940 року.

В Європі повним ходом іде друга світова війна. Гітлер, відчувши, нерішучість Великої Британії і Франції, що повністю розв’язала йому руки.
Військова агресія набувала катастрофічних масштабів. Ми поки що не знаємо достеменної правди, яка була участь Сталіна і СРСР в цих агресивних діях Гітлера,і які у нього були домовленості з Гітлером, але ми точно знаємо, що саме в травні 1940 року Велика Британія стояла перед вибором – вступити в переговори з Гітлером і поки ще Франція  до кінця не була переможеною, виторгувати собі мир, в замін на значні поступки як політичного, так і територіального характеру.
Або вступити в війну з агресором.
В політичному керівництві Великої Британії були політики і посадовці, які пропонували вступити з Гітлером у переговори, врятувати країну від знищення і запобігти неминучої загибелі більш ніж сто тисячної армії під Дюнкерком.
Але сталося так, що на політичну арену Англії,  у цей доленосний для країни  і світу період, вийшов політик, який виявився єдиним, який був здатний провести свою країну через усі жахіття війни до перемоги, відкинувши усі зрадницькі пропозиції про перемир’я з Гітлером.
Усе вище політичне керівництво країни схилялось до того, щоб припинити боротьбу проти Гітлера і вступити з ним у переговори і лише він єдиний виступив проти і зумів переконати і парламент, і народ у необхідності продовжити боротьбу.
Це був Уїнстон Черчилль – журналіст, художник, лауреат Нобілевськоі премії по літературі,який силою свого духу і віри зумів мобілізувати народ Великої Британії на священну війну з нацизмом.
Це – геніальна людина, політик, державний діяч, який своїми діями змінив хід історії.
Якби в травні 1940 року замість Чемберлена  до влади не прийшов Черчилль, можна з великою ймовірністю прогнозувати, що друга світова війна завершилася б з зовсім іншими наслідками, як для Європи, так і для  усього світу.
Достатньо привести лише єдиний доказ цьому, щоб було зрозуміло, що такий висновок абсолютно обґрунтований.
Якби перемогла у Англії лінія Чемберлена. Галіфакса та інших, то вже в червні 1940 року Англія за посередництва Муссоліні підписала б з Гітлером перемир’я, ціною важких політичних і територіальних втрат.
Тобто, вже на початку літа для Гітлера була б вирішена величезна проблема – війна з Англією, і відкрився шлях на схід.
Тобто друга світова війна прийшла б в Україну і інші республіки СРСР ще влітку 1940 року.
Можна лише уявити собі, які це мало б наслідки.
Зрозуміло, що це все припущення, але фактом залишається лише те, що 28 травня 1940 року на засіданні Військового кабінету, лише новий прем’єр-міністр Уїнстон Черчилль виступив проти перемир’я з агресором і закликав свій народ до боротьби.
Ця боротьба врятувала Європу, а може і увесь світ.
Черчілю вдалося врятувати  майже увесь військовий контингент, який був заблокований в Дюнкерку,неймовірними зусиллями його вдалося евакуювати на острів.
Ця подія дуже надихнула парламент і народ, але Черчіль в цей же день заявив в парламенті, що евакуаціями перемогу не здобудеш, потрібно продовжувати боротьбу, ми будем захищати наш острів любою ціною, ми будемо воювати на полях і вулицях.
Ми ніколи не здамося!
Гітлер зрозумів, що ніякого перемир’я не буде і почалась війна проти Англії.
В цій війні Англія втратила тисячі, десятки тисяч людей, які загинули в результаті страшенних нальотів гітлерівськоі авіації . Руйнувався Лондон, був стертий з лиця землі Ковентрі і інші міста, але Англія не здавалась.
Гітлер втратив більше 2000 літаків і зрозумів, що цими нальотами Англію не перемогти.
А на початку 1941 року Гітлер скасував і вторгнення в Англію, усвідомивши, що цей народ йому не перемогти.
Визначальна роль в цьому була Черчилля, який силою свого таланта зміг перемогти в словесних баталіях опонентів, які пропонували мир з Гітлером і  згуртував народ на боротьбу і перемогу у цій війні.
Але для повного розуміння ролі Черчилля необхідно згадати, що він був призначений прем’єр-міністром 9 травня 1940 року і до 28 травня 1940 року вів напружену боротьбу з своім оточенням, яке аргументовано переконувало його припинити протистояти Гітлеру і на його умовах укласти мир.
І можна без перебільшення зазначити, що саме в цей період вирішувалась доля світу.
Перемога Черчилля відкривала в подальшому розвиток демократичних країн  в Європі, якби перемогли опоненти Черчилля – Гітлер став би єдиним правителем Європи, а може і світу.
Ми не знаємо, які аргументи використав Черчилль у двобої з своїми політичними опонентами, тому що протокол цих переговорів не вівся, але ми знаємо їх результат, який був оголошений 28 травня 1940 року.

В цей день Черчилль вибрав війну, а не зраду.

Це було для нього дуже важке рішення, але 65-річний політик його прийняв, навіть вступивши в конфронтацію зі своєю партією, яка підтримувала переговори з Гітлером.
Тут є дуже важлива деталь – в той час усі важливі рішення для долі країни приймав Військовий кабінет, в який входили деякі міністри, керівники парламентських фракцій.
Парламент засідав один раз на тиждень.
Військовий кабінет працював щоденно з раннього ранку до пізньої ночі.
Черчилль був досвідчений політик, він чітко усвідомлював, що будь-які переговори з агресором тільки підсилюють його, а  будь-які  домовленості будуть мати тимчасовий характер, поки вони будуть вигідні Гітлеру.
Але цього не розуміла частина Військового кабінету і, до речі, значна частина суспільства, яка не хотіла воювати і підтримували перемир’я.
Але Черчилль був непохитний у своєму бажання врятувати країну від неминучої загибелі, у разі прийняття пропозиції про перемир’я. Він пам’ятав своїх предків, які теж боролися з Людовіком IV, чи Наполеоном і відкинули їх пропозиції про переговори з агресорами і тим самим врятували Англію.
Черчилль усвідомлював, що йому не вдасться змінити позиції деяких членів Військового кабінету, але у нього ще був парламент.
І парламент його підтримав, Черчиллю вдалося переконати парламент.
Це була перемога.
Кожний міністр, кожен член парламенту усвідомив,  що ворог може вдертися в їх країну, в їх життя, зруйнувати їх дім, вбити його дітей, знищити народ.
Разом з парламентом, це почав усвідомлювати і увесь народ. Матері чи дружини відправляючи своїх синів чи чоловіків на війну з агресором усвідомили, що їх син чи чоловік пішов захищати свою країну, свою сім’ю, своїх дітей і своїх матерів і дружин.
Черчілю вдалося консолідувати і згуртувати усі верстви суспільства на захист своєї країни, свого народу.
Україна зараз переживає теж історичний момент свого існування, восьмий рік продовжується війна, в якій гинуть тисячі найкращих українців.
Але зараз Путін поставив в ультимативній формі  питання про можливість існування нашої країни, нашого народу, нашої держави.
Зараз увесь світ з тривогою чекає перемовин, які пройдуть між США і Росією і будуть стосуватися України.
Тобто найбільша в Європі країна за своєю територією, 45 – мільйонний народ, який  має тисячолітню історію повинен чекати, що вирішать переговорники.
А якщо вони приймуть рішення, не загострювати ситуацію з агресором і запропонують Україні мир через капітуляцію.

Що ми будем робити?

Безумовно ми повинні шанувати і високо цінувати усю допомогу, яку нам надають наші друзі – США і західні країни, але захищати свою країну повинні ми, – українці!

Багато, з того що написано про Черчилля і ситуацію, яка була в травні 1940 року, нагадує нам нинішню ситуацію в Україні.
Досвід  Уїнстона Черчилля,  який не став на коліна перед ворогом і переміг, може бути дуже повчальним для президента Зеленського.

А чи здатний президент Зеленський стати  для України, тим ким став Черчіль для Англії,  покаже час.

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук