Президент Зеленський напередодні 30- річниці відновлення Незалежності України, ощасливив українців тим, що започаткував нову державну нагороду – «Національна легенда України» і вручив ці нагороди сучасникам, які стали легендами.
Не знаю чи потрібна ця нова державна нагорода, чи може найкращою нагородою для людей, які прославили свою країну, – є народне визнання і шана, ніж призначення указом Президента тієї чи іншої людини, такою легендою.

Тобто це питання є достатньо дискусійне і неоднозначне.

Але я зараз хочу обговорити не факт доцільності запровадження цієї нової державної нагороди і навіть не персональний список нагороджених. Хоча, там є деякі призвіща, які є точно дискусійними, а чи вони взагалі можуть бути національними легендами?
Я пропоную обговорити, хто для нас, українців, є сьогодні національною легендою.

Для мене особисто, не може бути національною легендою людина, яка хоч інколи і співає українською мовою, але набагато частіше співає, мовою агресора, який щодня вбиває наших дітей. І не просто співає мовою агресора, а співає для агресора.
Для мене, як можливо і для мільйонів українців по всьому світу, національною легендою є не ця співачка, а Володимир Івасюк, якого убили за те, що він талановито творив і співав пісні саме українською мовою!

Декілька років тому я написав невелику статтю про Володимира Івасюка.
Мені здається вона абсолютно актуальна і зараз, особливо після того, як стали відомі призвіща перших сучасників, які стали легендами.
Розміщую цю статтю без будь яких змін, отже –

Чому вбили Володимира Івасюка?

Вже багато років немає з нами Володимира Івасюка. Його життя обірвалося на самому злеті в період найвищої популярності. Я з ним безпосередньо не був знайомий, але як і мільйони людей став його палким прихильником, а його пісні стали частиною мого життя. Якось, вже в період моєї політичної діяльності один із відомих журналістів запитав у мене, а що я думаю з приводу загибелі Володимира Івасюка? У мене ніколи не було сумнівів в тому, що його було вбито, тому я не вагаючись, так і відповів.

Володимир Івасюк якось дуже стрімко увірвався в мистецький світ тоді ще Радянського Союзу. Його пісні відразу припали до душі і серця мільйонам людей, незалежно від їх національності.

Пісні Володимира Івасюка розходились величезними тиражами, його популярність набула масовий характер. І що саме головне, його пісні були прийняті народом, вони звучали не тільки з екранів телевізорів, магнітофонів чи радіо і платівок – їх співали люди!

Успіх творчості Володимира Івасюка був настільки грандіозний, що його пісні заполонили ефіри центральних теле і радіоканалів Радянського Союзу.

І я впевнений в тому, що це злякало ідеологів тієї влади, і злякала не сама по собі популярність Володимира Івасюка, а злякала популярність української пісні, що ширилась безкрайніми просторами великої і неосяжної країни.

В українців просиналась гордість за українську мову – таку красиву і мелодійну, просинався український дух! Разом з популярністю української пісні, почала швидкими темпами відроджуватись і гордість українського народу. Пісні Володимира Івасюка співали на українській мові усі, незалежно від того, в якій країні це відбувалось.

Безумовно різкий ріст української самосвідомості не міг бути не помічений спецслужбами тодішньої влади. Саме українська пісня, а точніше популярні пісні Володимира Івасюка українською мовою і стали головною причиною його смерті. Володимира Івасюка вбила влада, оскільки злякалася шаленої популярності українських пісень, які писав талановитий українець!

Його особиста популярність і особливо популярність пісень на українській мові набула загрозливого характеру для влади, яка і дала команду вбити українського композитора. Потім, мені стали відомі деякі факти розслідування цього вбивства, які тільки підтвердили факт його насильницької смерті. Але політичний висновок його вбивства очевидний – вбили українську пісню, українське слово, яке так майстерно і талановито створив великий українець – Володимир Івасюк.

Зараз ще є люди, які професійно займались розслідуванням вбивства композитора і які і підтвердили мій висновок про політичне вбивство Володимира Івасюка і про це треба прямо і однозначно говорити, як і про усі інші політичні вбивства видатних українців.

Важко собі уявити, якби склалась подальша доля Володимира Івасюка, якби не це трагічне вбивство, але глибоко переконаний в тому, що він би не поїхав із концертами до Росії, яка пішла війною на Україну і вбиває наших найкращих патріотів.

Віктор Швець,

Президент Української фундації дослідників права,народний депутат України
5,6,7 скликань, доктор юридичних наук

ua-pravo.org