В ранньому дитинстві нам часто розповідали цікаві історії про те, що у світі є такі дивовижні острови на яких завжди тепло, багато тропічних фруктів, різноманітний і надзвичайно унікальний рослинний і тваринний світ, багато річок, густі тропічні непрохідні джунглі, в яких живуть невідомі племена і народності з красивими і оригінальними звичаями і ритуалами.
Все це є на острові Калімантан. Можна,без перебільшення сказати, унікальне місце на планеті.
Калімантан – це четвертий острів за своїми розмірами на планеті. Його особливість полягає у тому, що він розділений на три частини і кожна з цих частин  належить іншим країнам.
Найбільша частина, майже 2/3 площі усього острова належить Індонезії, трохи більше 1/3 площі острова належить Малайзії , а 1% території цього острова належить Брунею – королівство Брунею.
Моя розповідь буде лише про ту частину острова, на якій я був  і ця частина належить Малайзії.
В Малайзії острів має назву Борнео.
Калімантан, чи Брунео – це не перший острів який поділений між різними країнами і на якому мені випало побувати.
Можна згадати – острів Нова Гвінея – це другий за розміром  острів на планеті. Він розділений майже навпіл. Одна його частина належить Індонезії і має назву Нова Гвінея, а друга частина належить незалежній державі, яка називається так як і ця половина острова – Папуа Нова Гвінея.
Можна згадати ще один острів – Тімор – він  теж майже навпіл розділений між Індонезію і незалежною державою  Східний Тімор. До речі, ця частина острова – Східний Тімор вже відноситься до Океанії .
Що ж є таке, що відрізняє цей острів Борнео від інших островів в Індійському чи Тихому океані.
Головна його відмінність – це абсолютно нетронута первозданна тропічна природа.
Я б ще доповнив – унікальна природа.
Тільки на Калімантані чи Борнео, можна побачити в дикій природі, а не в зоопарку, орангутангів, носатих мавп, і багато інших тварин чи птахів.
Це унікальне явище  – побачити у природному середовищі життя таких унікальних тварин і пташок.
Можна з впевненістю сказати, що уся територія Борнео – це суцільний заповідник.
Площа Борнео – 74500 кв. км, мається на увазі тільки та частина, яка належить Малайзії. Уся площа острова Калімантан біля 480 000 кв. км.
Остров Борнео розділений на два штати. В одному із них мені і довелося бути.
Сабах, таку назву має штат і розташований він на північно- східній частині острова. Місцевість переважно гірська, тут є і найвища гора у Південно – Східній Азії, гора Канібалу, висота якої 4101 метр.
Багато районів цього штату є недоступними людям навіть зараз.
Відсутнє будь-яке сполучення. Єдина можливість для того щоб пересуватись через тропічні джунглі, які займають величезні території – це на човні. Але на човнах можна добратись лише до тих поселень, які знаходяться на березі річок, а ті які знаходяться углиб території – недоступні.
Берегова лінія острова Борнео складає 1440 км і омивається теплими водами трьох морів.
Крім унікального рослинного і тваринного світу на цьому острові проживає велика кількість племен і народів. Усі бажаючі можуть попливти на човнах в гості до місцевих жителів і побачити їх життя.
В штаті багато є місць для  гарного відпочинку – світлий дуже м’який пісок, море бірюзового відтінку і великі колонії коралів.
Я вже писав про те, що на острові живуть в природному середовищі орангутанги, але незважаючи на це,  тут є величезна площа, яка функціонує як заповідник для орангутангів.
Столиця штату Сабах – місто Кота Канвбалу, тобто назва міста походить від назви гори – «кота» це в перекладі означає місто.
Тобто – місто Канібалу.
Кота – Канібалу невелике місто за мірками азійських міст, але гарне, охайне і красиве. Тут є суперсучасніхмарочоси і сучасні будівлі, чисті і  впорядковані вулиці і дороги. Місто має пряме авіаційне сполучення з столицею Малайзії Куала Лумпур і з столицями усіх 11 штатів країни і з багатьма іншими азійськими містами.
Тут же розташований музей штату Сабах, декілька фотографій доповнять цю мою розповідь і про місто, і музей. Тут в музеї є паровоз, який працював в Борнео ще на початку 19 ст.
А тепер хочу більшу увагу приділити головному пам’ятнику міста – це міська Мечеть.
Мечеть унікальна ще своєю красотою і архітектурною вишуканістю.
Вона була побудована в кінці 20 ст.і може вміщувати більше 12 тис. віруючих. Мечеть одна із найбільших у Малайзії.
Територія Мечеті огороджена і займає велику площу. Туристів в Мечеть на екскурсію не пропускають, але якщо ви хочете помолитись, нададуть за невелику плату традиційне мусульманське вбрання і можна буде зайти і помолитися.
Коли дивишся на Мечеть з певної відстані складається враження, що вона пливе по воді. Така оптична ілюзія складається завдяки тому, що навколо Мечеті є невелика лагуна і завдяки цьому створюється цей ефект.
Місцеві переконують, що особливо красива Мечеть  ввечері, коли вмикається різнокольорова підсвітка на воді і стін Мечеті, а її купола підсвічуються зеленими вогнями – все це створює неперевершений вигляд.
Кота Канібалу це не перше малоазійське місто в якому довелось побувати, але воно справило дуже гарне враження.
Навіть ті  фотографії якими буде доповнена моя розповідь, дадуть достатньо гарне уявлення про місто і Мечеть.

Віктор Швець,
Президент Української  фундації дослідників права, доктор юридичних наук