Китай – величезна і дуже стародавня країна. Кожна людина мабуть хотіла б побувати у цій колисці людської цивілізації і своїми очами побачити видатні пам’ятники стародавності які китайська нація залишила людству.
Мені випала можливість побувати в багатьох містах і районах Китаю, але те де я побував і те що вдалось побачити – це незначна частина тих пам’яток культури і пам’ятників які необхідно побачити в Китаї.
Ніхто не буде заперечувати, що Китай це на сьогодні головний флагман колосальної світової модернізації і реформування. Все що вже зроблено в сучасному Китаї – воно вражає. Коли дивишся на творіння китайського народу неможливо повірити в те, що люди здатні на такі перетворення і на такі результати своєї роботи.
Багато хто в світі зараз шукає відповідь на цей феномен, що стало головною рушійною силою таких грандіозних перетворень.
Є багато різних припущень з цього приводу, наважусь і я висловити своє припущення.
Головним рушієм усіх цих фантастичних досягнень і перетворень є – китаєць!
Так, простий китаєць – дуже щирий, толерантний, фантастично трудолюбивий і дисциплінований.
Саме цей китаєць і створив зовсім інший Китай – супер технологічний і креативний, який досяг вершини людського розуму і направив все це на розвиток і розквіт своєї країни і своєї нації!
Це – великий народ, який досяг видатних успіхів!
Але в основі цих видатних перетворень і звершень є глибока і дуже давня культура, мистецтво і освіта китайців. Вони дали людству видатних діячів науки і культури, які вплинули на людську цивілізацію і які через тисячоліття не забуті і продовжують впливати на сучасних китайців і взагалі усіх людей у світі.
Серед таких китайців, безумовно єі Конфуцій.
І зараз, коли у нас не вистачає аргументів або своїх переконань ми звертаємось до мудрості Конфуція. Його прості але мудрі слова і зараз допомагають людям знайти правильні життєві орієнтири і усвідомити своє місце і роль у світі.
В Пекіні мені пощастило бути достатньо довго. За цей час багато що вдалося побачити, а головне в якійсь мірі відчути китайське життя.
Храм Конфуція був частиною моєї обов’язкової програми, яку я сам собі підготував і відобразив, як обов’язковий об’єкт відвідування.
Скажу відверто, мої враження були набагато кращими ніж ті на які я розраховував
Цей храм у Пекіні побудований в 1302 році і тільки в 1911 році він став музеєм.
Але він є не найбільшим, найбільший  кунфуціанський храмом за своїми розмірами в Китаї є храм на батьківщині філософа .
Кожну людину яка приходить в цей храм, зустрічає дуже гарний пам’ятник Конфуція , за ним трохи далі є головний об’єкт храму – Павільйон Великої вченості Дачендань. Тут колись імператори вклонились Конфуція і відбувались усі ритуальні дійства .
Тут в одному із дворів можна побачити великі кам’яні стели на яких викарбувані філософські цитати Конфуція, тут же є двісті табличок на яких викарбувано імена 50 тисяч вчених, які здали екзамени на знання праць Конфуція. При цьому треба пам’ятати, що екзаменатором був сам імператор .
Конфуцій був родом із знатної сім’ї, але його батько рано помер і сім’я впала у бідність.
Конфуцій після себе не залишив жодного письмового викладення своїх мудріє висловлювань, але учні і друзі записали  його мудрі слова і зберегли для нащадків.
Конфуцій намагався донести свої філософські міркування про мораль, політику, суспільство і освіту до правителів, але його ідеї не сприймались. Саме тому він залишив батьківщину і 12 років шукав країну яка б прийняла його філософські постулати.
Ніколи не нав’язуйте іншим те, що ви не вибрали б для себе – це тільки один із філософських  постулатів мудреця, який дійшов до наших днів і надзвичайно актуальний і для  сучасних людей.
Він навчав, що діти  повинні любити своїх батьків, а батьки своїх дітей.
Конфуцій зробив гарну кар’єру на державній службі, але залишив її і почав подорожувати.
Він побував в багатьох районах Китаю, вивчав життя людей
Він написав багато книжок, головною його працею є – «Розмови і міркування»
У нього було більше трьох тисяч учнів, багато його книжок були ним не закінчені і дописувались його учнями
Сам Конфуцій був дуже скромною людиною. Свою біографію, в якій була величезна кількість різних подій він виклав декількома строчками.
Людяність, щирість, справедливість, дотримання традицій які проповідував великий мислитель і на сьогодні грають важливу роль у справі виховання молодого покоління.
Конфуцій мріяв про лояльність начальників до своїх підлеглих, а від підлеглих, як він вважав, необхідна була –  відданість!
В храмі багато будівель, за червоним парканом храму -є Імператорська академія.
З обох сторін від стіни при вході до храму стоять стели, де на шести мовах викарбуваний напис – Усі чиновники і люди повинні тут зійти з коня. Які мудрі слова!
Далі від воріт треба йти пішки як знак великої поваги Першому Вчителю ( в Китаї його так називали ).
Взагалі територія храму дуже велика на якій є численні об’єкти. Крім того, територія Імператорської академії теж велика і там теж є багато цікавих об’єктів .
Там же в Імператорській академії є ще один пам’ятник Конфуція. Цей пам’ятник як в багато іншого можна буде побачити на фотографіях які будуть доповнювати цю мою розповідь.
Дуже цікавими і символічними  є барабани на території храму біля одного із об’єктів, вважається що людина яка вдарить в ці барабани, буде щаслива.
Філософ був ласкавим, але суворим,; серйозним, але не лютим; шанобливим, але спокійним.
Соромно бути бідним і займати низьке положення, коли в державі панує закон . Так само соромно бути багатим і знаним, коли в державі панує беззаконня! – так писав великий Конфуцій, абсолютно актуально і зрозуміло і для сучасних людей.
А тепер деякі фотографії, які доповнять цю розповідь.

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук.