Війна за Нагірний Карабах між Азербайджаном і Вірменією йде з різною інтенсивністю вже більше 30 років.

Усім, хто більш менш цікавиться історією цієї війни, зрозуміло – досягти миру там буде важко, оскільки там є фактори які унеможливлюють її мирне завершення.

Не буду вдаватись в історію, але для усіх є очевидним факт належності Нагірного  Карабаху до Азербайджану .

У всіх міжнародних документах, які стосуються цієї війни – Нагірний Карабах – це територія Азербайджану.

За таких обставин, будь-яке втручання третьої сторони буде актом агресії проти Азербайджану.

Але треба памятати, що Вірменія захопила не тільки Нагірний Карабах, але й сім районів Азербайджану, які територіально не входили до складу Нагірного Карабаху.

Чому саме зараз такий потужний сплеск війни в цьому регіоні.

Не секрет, що Вірменія повністю контролюється путінською Росією.
У Путіна зараз дуже серйозна проблема.

Це проблема – не Білорусь  і не Північний поток 2, чи загострення короновірусу.

Це проблема отруєння Навального, і не просто отруєння людини якоюсь отрутою, як знаряддям злочину, а застосування хімічної зброї, яка заборонена міжнародними угодами, які підписала і Росія !

Якщо отруєння людини може бути здійснено будь-яким злочинцем, оскільки певні отруйні речовини можна знайти у відкритому доступі, то отруєння людини із застосуванням забороненої хімічної зброї, а отруйна речовина із групи Новічок, якою був вражений Навальний, відноситься саме до хімічної зброї!

А це, як кажуть в Одесі – різні речі.

Застосувати хімічну зброю проти відомого опозицiонера, яка є заборонена і яка повинна бути знищена на території Росії  без дозволу чи сприяння влади – неможливо.

Путін мабуть усвідомлює які для нього катастрофічні наслідки може мати факт застосування забороненої хімічної зброї проти опозиціонера !

А цей факт доведений і не піддається сумніву!
Залишилось лише оголосити наслідки, які світові держави застосують до
Путіна.

Путіну треба якось відволікти увагу від цієї катастрофи, яка наближаэться.

Білорусь – не ті масштаби – мирні демонстрації, до них вже усі звикли.

Україна – знову розпочати активну фазу війни – теж може обернутись ще більш жорсткими санкціями, Да і армія в Україні вже не та, що була – може достойно дати по зубам агресору.

Затівати нову війну – нові колосальні проблеми.

Тому Нагірний Карабах – це певне спасіння Путіна.

Відновлення активної фази війни – це саме те, що потрібно Путіну
Чергова провокація Вірменії , як заявляє Азербайджан  і стала тим спусковим гачком, який може перетворити цю регіональну війну в широкомасштабний конфлікт, в який будуть втягнуті i інші країни.
Путін свого добився.

Реанімована спільна робота США, Росіі і Франції – війна вийшла знову на міжнародний рівень.

Те що з обох боків гинуть люди, Путіна мало цікавить – головне на деякий час, як він думає, проблема Навального відійде на другий план .

Але ця проблема не зникне – розплата вже скоро!

Віктор Швець,
Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук.