Нарешті здійснилась моя, ще дитяча мрія, побувати в Австралії. Думаю, що я в цьому не оригінальний – багато українців мріяли і мріють побувати в Австралії.
Але далеко не кожний бажаючий може реалізувати це своє бажання. Для цього є багато причин.
Мені вдалося. Я не просто здійснив подорож до Австралії, я проїхав, пролетів територією цієї країни майже 4 тис.км., побував у найбільших містах східного побережжя – Кернсі, Брісбені, Сіднеї. Багато що вдалося побачити, почути. Зустрічався і спілкувався з австралійцями, в тому числі українцями, які вже багато років живуть в цій країні, а дехто вже тут і народився, але, що мене дуже вразило – вони продовжують вважать себе українцями.
Про Австралію можна говорити безкінечно, всі найкращі слова і епітети, які можна було б застосувати коли розповідаєш про свої враження від цієї чудової країни – будуть абсолютно доречні і справедливі.
Австралія – чудова країна, унікальна країна.
Працюючи віце-президентом ДП «Антонов» мені довелося декілька разів зустрічатись з Послом Австралії в Україні на його прохання. Під час цих зустрічей він мені розповів свою історію з дитинства.
Родом пан Посол із міста Перт – це найбільше місто на західному узбережжі Австралії. Як відомо, західне узбережжя австралійського континенту дуже мало заселене, якщо не сказати ще більш категорично – майже не заселене. Половина населення Австралії взагалі проживає в трьох містах-міліонерах: Брісбен, Сідней, Мельбурн. Всі ці міста знаходяться на східному узбережжі Австралії. На всю решту території величезного континенту припадає десь 15-18 млн. людей. А що стосується західного узбережжя, то місто Перт теж міліонер за населенням, але фактично єдине там велике місто на всій західній частині континенту.
Так от, повернемось до пана Посла. Він мені зателефонував і побажав зустрітись. Така зустріч була організована. Під час нашого спілкування пан Посол повідав мені дуже цікаву розповідь про те, як він познайомився з Україною.
Будучи ще в дитячому віці він згадував як в Перт прилетів літак Ан-225 «Мрія» – майже все місто вийшло його зустрічати. Це була для міста надзвичайна подія – найбільший літак у світі прилетів із Європи. Він настільки був вражений цією подією і цим літаком, що поставив собі за мету – побувати в цій країні, де був виготовлений найбільший літак у світі – тобто в Україні.
І коли він виріс, отримав освіту, дипломатичний ранг і у нього з’явилась можливість вибрати місце своєї дипломатичної служби в якості посла Австралії – вибрав Україну.
Був надзвичайно задоволений і своїм призначенням до нашої країни і був дуже втішений від того, що побував, нарешті, не тільки в країні, якій належить найбільший літак у світі, а й побував на підприємстві, де цей літак був виготовлений – тобто ДП «Антонов».
Але повернемось до Австралії.
Першим австралійським містом, яке я вранці побачив був – Кернс.
Місто розташоване на північно-східній частині Австралії в штаті Квінсленд на узбережжі Коралового моря.
Це ворота до Австралії, тут дуже багато туристів, незважаючи на те, що місто невелике.
Але це не тільки ворота в Австралію, це ще й ворота до Великого Бар’єрного рифу. Саме тому тут дуже багато туристів. Основна маса приїжджає сюди, бо тут починається велика подорож на риф, який простирається від Кернса на тисячі кілометрів.
Моє перше враження від цього міста було настільки сильне, що воно залишились незмінним і після того, як я побував майже на усьому східному узбережжі.
Вважаю, що Кернс – найкраще місто Австралії. Мені там все сподобалось і припало до душі.
Чисті вулиці, широкі проспекти, красиві будинки, дуже гарна інфраструктура міста, природа і безумовно люди, тобто мешканці міста.
Я був вражений від першого знайомства з Австралією і цим чудовим містом.
Місто було засновано в 1878 році і отримало назву від імені губернатора штату Квінсленд – Вільяма Кернса.
Місто Кернс – невелике, але дуже охайне, красиве і комфортне. Впевнений в тому, що люди, які там живуть – дуже щасливі, оскільки надзвичайно гарна аура у цьому місті, якесь особливе відчуття спокою і оптимізму.
Я ходив по вулицям цього міста і любувався всім тим, що мене оточувало – дуже охайні сквери і клумби на яких росли якісь дивовижні рослини, які дуже красиво були підстрижені. Дерева, трава і вся інша рослинність, приватні будинки – не дуже великі, але красиві – все це створювало якийсь особливо гарний настрій, оскільки усе те, що я бачив, було в ідеальному стані – начебто це не реальне життя, а намальована картина із життя.
Із Кернса починаються багато різноманітних екскурсій, як в глибину континенту, так і навколо міста.
Цю свою розповідь про Кернс доповню великою кількістю фотографій і невеликими коментарями до них, вважаю, що краще все це побачити, ніж про всі ці чудові моменти життя довго розповідати.
Так виглядає Кернс:
Після Кернса вдалось побувати в Національному парку Тропічний ліс, це приблизно 50 км від Кернса. Зараз можна буде побачити унікальні кадри тропічних лісів, яким мільйони років, життя аборигенів:
Це вистава для туристів австралійських аборигенів:
А це кенгуру і інші мешканці Австралії:
Так ми з ними спілкувались:
Коала:
Дика собака Дінго – отак вона виглядає в реальному житті:
А це подорож на тропічне зеро на американських амфібіях, які тут збереглися з 1943 року і які до цього дня прекрасно виконують свою функцію – перевозять туристів по тропічним лісам і річкам:
Цьому лісу 150 млн. років:
Так плавають амфібії:
А це Іванка – україночка, батьки якої давно переїхали в Австралію. Вона побачила нас і почала плакати – я, каже, вперше бачу живих українців з України. Це була хоч і випадкова, але чудова зустріч:
Ще деякі фото Кернса:
А це Коралове море – в переді Папуа Нова Гвінея:
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права