Відкритий лист

Президенту України Петру Порошенко

 

Шановний Пане Президенте!

Ваша пятирічна каденція добігає кінця, однак тільки зараз на поверхню починають випливати колосальні корупційні оборудки у стратегічно важливих сферах діяльності держави, яка знаходиться у стані військового протистояння окупанту!

Петре Олексійовичу, я не вірю в те, що війна, десятки тисяч загиблих, мільйони постраждалих громадян України для Вас менш значущі ніж корупційний прибуток високопосадовців. Люди, які причетні до корупції, повинні бути притягнуті до відповідальності відповідно до законодавства України! Невже мої співвітчизники, які загинули, були покалічені на Євромайдані боролися за те, щоб знову в їх країні панували олігархи, а корупцію очолювали люди, які займають вищі державні посади?

Пане Президенте, якщо в сфері, яка є предметом Вашої персональної турботи, поза ваші очі відбуваються такі неприпустимі, антиукраїнські свободи, можливо в інших сферах така ж сама корупція, як і в Укроборонпромі?

На мою скромну думку, те, про що піде розмова далі, мають знати усі Українці, а Ви найперший!

Частина кандидатів у президенти один голосніше за іншого кричать про те, що знизять ціну на газ у два, а то і в чотири рази, це питання турбує десятки мільйонів громадян України.

Однак ця передвиборча, популістська риторика не займала мене до того часу, поки я не ознайомився з матеріалом Романа Насірова «Подолання бідності, або Прорив України до щасливого життя», я був настільки вражений, що вирішив поділитися головним посилом і з Вами, Президентом, якого обирали ми, громадяни України!

Далі, буду посилатися на відомості з матеріалу Романа Насірова.

А чи знали Ви про те, що ще 40 років тому, у 1968 році Україна видобувала рекордну кількість природного газу – 68,7 млрд. куб. м. ?

Ще до здобуття незалежності з українських надр було викачано більше 500 млрд. куб. м. газу. Український газ постачався не лише в Москву, але і в Білорусь (1960 рік), Прибалтійські республіки (1961 рік), Молдову (1966 рік). У 1967 році через газопровід “Братерство” український газ пішов до Чехословаччини, Австрії, пізніше – в Румунію і Болгарію, а з 1975 року – в Угорщину.

Але, на наше щастя, газ в українських надрах залишився, розвідані, тобто підтверджені запаси складають не менше 1,5 – 3 трильйона куб.м! Це величезний, фантастичний ресурс, який має наша країна і який абсолютно не використовується в інтересах народу.

Після здобуття незалежності Україна, замість того, щоб максимально активними темпами здійснювати власний видобуток газу, закуповує в Росії так званий дешевий газ.

Але, не одразу було зрозуміло, що дешевий газ з Росії – це не просто природний ресурс. Це ще й велика політика і велика корупція.

Думаю, що саме корупція, при чому на найвищому рівні, була головним стримуючим чинником, який блокував розвиток власного газовидобування і перевів Україну на закупівлю величезних обсягів газу у Росії.

Таким чином, ми з’ясували, що Україна вже на початку минулого століття була найбільшим видобувачем газу, запаси якого могли забезпечувати газом нашу державу на багато-багато років.

Особливо треба звернути увагу на те, що Конституція України закріпила право власності на надра не за державою, а за Українським народом!

Нам треба чітко з’ясувати, хто в державі зараз контролює газовидобування і чому ми не можемо забезпечити свої потреби у власному видобутку газу? Чому народ України фактично протиправно позбавлений свого суверенного права бути власником надр?

Відповіді на ці та інші питання дадуть відповідь на питання чому ми такі бідні, і чому олігархи розпоряджаються надрами України.

Петре Олексійовичу, а якщо все це правда, то чому влада не реагує? Можливо треба провести аудит не тільки в Укроборонпромі, а і всіх газових свердловин і дати чітку відповідь щодо ефективності їх використання?

Після повного ознайомлення з матеріалом Романа Насірова, мені відкрилися очі на болючі питання, план подолання бідності, який він запропонував – це план президента!

Впевнений, що коли наші громадяни так само ознайомляться з його роботою, вони однозначно підтримають запропонований план, можливо і для Вас це стане сигналом для дій!

З повагою, Віктор Лоза, політолог