Як відомо, ще 11 грудня 2018 року суд визнав незаконним і скасував звільнення Романа Насірова, поновив його на посаді і стягнув зарплату за час вимушеного прогулу.

В частині поновлення Насірова Р.М. на посаді Голови ДФС суд допустив негайне виконання рішення.

Вказане рішення суд ухвалював від імені України в колегіальному складі, тобто у складі 3 (трьох) суддів.

Відповідно по Конституції це рішення є обов’язковим до виконання.

Ще одне важливе уточнення – це рішення немає ніякого відношення до кримінального провадження, яке розглядається в іншому суді. Хто не знає нагадаю – кримінальне провадження не є і не може бути підставою для звільнення з роботи будь якої людини, доки її провину не буде доведено в суді.

Вину Насірова Р.М. в суді не доведено, і ще невідомо чи буде доведено.

Тобто не треба змішувати грішне з праведним.

До Романа Насірова можна відноситись по різному – його можна ненавидіти, можна поважати, можна вважати його талановитим менеджером, а можна вважати що він не на своєму місці, але незважаючи на це, рішення суду Кабінет Міністрів України зобов’язаний виконати.

КМУ може це рішення оскаржити в апеляційному порядку, може не оскаржувати – це його право, але поновити Насірова на посаді Голови ДФС – обов’язок!

Безумовно, можна реорганізувати саму ДФС, але це також не може бути підставою для невиконання судового рішення.

Реорганізація ДФС, можливо, відбудеться через певний час, коли будуть внесені відповідні законодавчі зміни, а може і не відбутися. Можливо, зміниться політична кон’юнктура, але все це не звільняє КМУ від обов’язку поновити Насірова Р.М. на посаді Голови ДФС України, яка існує як центральний орган виконавчої влади у цій сфері.

Конституція передбачає ,що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Такий порядок чітко визначений у чинному законодавстві, яке зобов’язує державну виконавчу службу невідкладно виконати рішення суду. Так повинно бути у цивілізованій країні, і так встановлено і у нашому законодавстві, але в українських реаліях – невідкладне виконання судового рішення зовсім не означає швидке та ефективне поновлення прав і свобод людини які були порушені і суд встановивши ці порушення зобов’язав їх негайно поновити.

Тут, правда, є один важливий аспект: державна виконавча служба підпорядкована КМУ. Я не думаю, що затяжка з виконанням рішення суду про поновлення Насірова Р.М. пов’язана саме з цим. Передбачаю, справа в іншому: можливо, з безвідповідальністю державного виконавця, а можливо і в нашій, ще совковій, ментальності окремих чиновників. Для яких права людини нічого не варті. Людину можна принижувати, навішувати її будь які ярлики – це у нас дуже швидко робиться, а от виправити помилку, вибачитись перед людиною, яку безпідставно оббрехали – це велика проблема!

Я пропоную усім, хто буде коментувати цей мій матеріал – не звертайте уваги на прізвище людини, там може бути будь-яке призвіще, навіть тих, хто дуже завзято критикує Насірова Р.М., інколи навіть до кінця не розуміючи суті тих претензій, які має до нього НАБУ, а зараз в суді САП, які ще повинна довести в суді.

Тобто, мова йде про те, що треба виконувати закон, навіть якщо він комусь і не подобається.

Сьогодні їм не подобається рішення суду по Насірову Р.М. а завтра їм не сподобається Конституція, яку що теж не треба виконувати?

Хіба так повинно бути? Ми ж кажемо, що Україна правова держава. Це тільки Путін на прес-конференціях може ухвалювати будь які рішення, і за суд, і за церкву, і за людину.

Я ще раз наголошую, що у нас перед законом усі рівні і не можна одні рішення виконувати, а інші ігнорувати в залежності від прізвища особи права якої були порушені.

Хто забув – нагадаю, у нас права і свободи людини і громадянина захищає суд.

Ніхто не буде сперечатися з тим, що у нас є великі проблеми і з судами, і з правосуддям взагалі, але при цьому ми не можемо забувати, що суд – це окрема гілка влади, державної влади.

І не можна допускати, щоб одна гілка влади дискредитувала іншу гілку влади, але в такому випадку дискредитується взагалі державна влада, її авторитет, довіра людей.

Тому будь які спроби дискредитувати суд як інститут державної влади – не припустимо.

От і виходить, що найкраще, що може зробити КМУ – це негайно виконати судове рішення шляхом ухвалення розпорядження про поновлення Насірова Р.М. на посаді Голови ДФС України

Будь-які зволікання з цим – це пряме порушення Конституції і законів України.

Що краще: поновити Насірова Р.М. чи порушити Конституцію – має визначитись Кабінет Міністрів України.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права