Про те, що існує така держава як Маврикій я, безумовно, знав. Але мої пізнання про цю країну обмежувались лише тим, що я знав її назву.
Але так сталося, що виникла пропозиція відвідати цю країну і зараз я маю можливість поділитись своїми враженнями і від цієї країни, і про людей, які її населяють.
Переліт із Києва до Маврикія не є складним. Достатньо на літаку долетіти до Дубая, а потім через деякий час із Дубая до Маврикія. Таким чином, приблизно через 13 годин (приблизно 6 один до Дубая і трохи більше 7 годин до Маврикія) і ви опинитесь на острові Маврикій посеред Індійського океану.
Маврикій – це можливо один із найбільших островів в Індійському океані, його площа біля 2000 кв.км. (точніше 1850 кв.км.).
Що мене зразу ж здивувало коли ми прилетіли на Маврикій – це те, що на цей острів є прямі щоденні рейси із Парижу, Дубая, Дохи і деяких інших країн і обслуговують ці маршрути великі широкофюзеляжні літаки.
Аеропорт не великий, але достатньо красивий і зручний. Він розташований не в столиці, а трохи далі від неї. До речі, на острові дуже гарні дороги, навіть є автобани.
Коли виходиш із аеропорту і перед тобою відкривається чудова природа, дуже тепле повітря і невелика вологість створюють надзвичайно комфортні умови.
Величезна кількість рослин дуже гарних і зелених, тому що тут ідеальні умови для їхнього росту, величезна кількість різних птахів – це те, що вас зразу ж буде супроводжувати тільки ви від’їдете від аеропорту.
Як вже було сказано Маврикій – це острівна держава, яка розташована біля узбережжя Африки, хоча відстань до африканського континенту достатньо велика 2000 км, цю державу причисляють до Африки.
Але між Маврикієм і Африкою є ще один великий острів – Мадагаскар, до нього 900 км від Маврикія.
В океані Маврикій розташований в південно-західній частині Індійського океану. Держава Маврикій складається із декількох островів, але найбільший з них це Маврикій, на інших островах я не був, тому моя розповідь буде тільки про Маврикій.
Що мене ще вразило крім чудової природи, теплого тропічного клімату – це надзвичайно щире відношення маврикійців до своїх гостей.
Мабуть саме це і притягує велику кількість іноземних туристів відвідати цю чудову і безпечну країну для відпочинку.
Але крім гарно розвинутої індустрії відпочинку, тут є багато гарних готелів, відомих світових брендів, є і не дуже дорогі готелі де, до речі, відпочиває основна маса туристів.
Цими островами по черзі володіли голландці, французи і британці, тому в Маврикії дуже багато залишилось культурної спадщини цих країн.
До речі, тут широко розповсюджена англійська і французька мови, а також місцева – креольська.
В основному тут сповідують індуїзм, це пов’язано з тим, що після того як на Маврикії було заборонено рабство сюди для роботи на плантаціях цукрової тростини завозили багато індусів. Але, є тут і представники римської католицької віри, а також християни і мусульмани.
Столиця Маврикія – Порт Луїс, дуже гарне і достатньо велике місто, яке має історичні традиції і сліди архітектури країни, які раніше володіли цим островом.
Місто дуже охайне, красиве, по-європейські красиві архітектурні комплекси, храми.
Тільки в 1968 році Маврикій отримав незалежність, але один із островів Велика Британія все ж таки приєднала до своєї території.
В Маврикії проживає багато людей, ця держава займає 17 місце у світі за кількістю людей, які проживають на 1 км території.
Основним видом економічної діяльності на острові було виробництво цукру із тростини. До речі, Маврикій довгий час був у світі одним із основних виробників цукру, більше 600000 тон цукру тут виробляли в основному завдяки рабській праці.
Крім того, тут багато росте бавовни, спецій, чаю.
На острові є багато пам’яток його колоніального минулого. На фото, які доповнять цю мою розповідь буде видно колоніальний будинок, якому вже більше 250 років. Але, навіть зараз вражає той комфорт, з яким жили тут колонізатори ще 250 – 300 років тому.
Тут дуже багата природа, величезна кількість унікальних рослин і тварин. Свого часу тут було дуже широко поширений птах – додо, який нагадував велику індичку чи маленького страуса. Він не літав. Завдяки поголовному знищенню цих птахів їх вже на остової не залишилось, але залишились архівні документи і археологічні знахідки.
Цей птах – додо – є їх національною пам’яткою, як і деякі музичні інструменти.
На Маврикії дуже багато різної їжі, як рослинного походження, так і морського, вірніше океанського.
Мені якось запропонували здійснити океанську прогулянку на яхті. Я погодився, навіть не підозрюючи чим це все могло для нас завершитися.
Яхта була велика, екіпаж 6 людей. Вона стояла в одній із бухт на острові. Коли ми вранці діставались до яхти піднявся сильний вітер, в океані були великі хвилі , але у бухті був штиль, оскільки вхід у бухту закривав великий риф, то хвиль не відчувалось.
Нам дозволила морська влада вихід в океан, забравши наші паспорти. Все було добре, поки яхта йшла по бухті, був чудовий настрій, обговорювали плани, погоджували коли команда підготує обід з тої риби, яку ми планували зловити в океані, а взагалі прогулянка була тривалістю 6 годин.
Але після того, як яхта пройшла риф і вийшла у відкритий океан – все змінилось, причому дуже стрімко. Вже через 15-20 хвилин почалась дуже сильна качка, хвилі досягали 2 м. Капітан нас переконував, що через деякий час хвилі стихнуть і можна буде рибалити і відпочивати. Ми йому повірили і продовжували рух в океан.
Після того, як острів вже не було видно, ми зрозуміли, що ситуація критична, оскільки шторм не тільки не вчух, а навпаки ще більш набрав потужність.
Ми почували себе не комфортно, яхта з великими труднощами витримувала потужні хвилі. Капітан був вмілий мореплавець, тримався впевнено, але відчувалось, що він теж не розраховував на те, що відбувалось.
В решті решт капітану вдалось розвернути яхту у зворотному напрямку і приблизно через дві години ми зайшли в бухту і наше випробування завершилось.
Капітан, коли нас висадив на беріг, перехрестився, але ми були йому вдячні.
Після цієї «рибалки» ми більше ніколи не зважились на такі пропозиції.
Але, не зважаючи на таку пригоду, Маврикій нам запам’ятався у найкращому вигляді і враження від цієї країни і людей, які там живуть чудові.
І на завершення. Я вже згадував про повну безпечність для туристів на цьому острові це дійсно так. Але крім цього дуже приємні, гостинні і щирі люди, і дуже добрі, які створювали нам максимальні умови для відпочинку.
Цю свою коротку розповідь про Маврикій доповню деякими фото:
Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права
