Мабуть кожна людина у своєму житті мріє побувати і побачити Ватикан. Це бажання не залежить, як правило, від того – католик ви чи ні. Для цього є багато причин. Одна із них полягає у тому, що назву Ватикану ми чуємо з раннього дитинства, вона дуже часто згадується в повсякденному житті. Саме тому Ватикан, як щось таке таємниче і недосяжне закарбовується у нашій дитячій пам’яті на все життя, а коли підростаємо, то і виникає бажання побачити своїми очима отой Ватикан.

А якщо ви католик – то це мабуть святий обов’язок бути у Ватикані і послухати священну месу Папи Римського.

Якось так склалося, що в Римі я не був. У зв’язку з цим вирішив обов’язково побувати у Римі. А якщо ви приїжджаєте до Риму, то обов’язково, можливо одним із найперших місць, які ви обов’язково подивитесь – Ватикан.

І от в один із літніх вечорів, я сидів на своєму місці в рейсовому літаку МАУ до Риму. Коли я остаточно визначився з датою відльоту, то з’ясувалось, що не так просто це зробити – немає квитків. З однієї сторони це було неприємно, оскільки треба змінювати дату відльоту на іншу, а з іншої сторони мені було приємно відзначити, що який великий крок Україна зробила вперед до цивілізованого світу, якщо вже не можна придбати квиток до Риму за 20 днів до відльоту. Ще недавно, ніяких проблем не було. Тобто, це великий прогрес, який помітний на такій, начеб то не суттєвій, обставині.

Але, якби там не було, я був у літаку, хоча нам дістались останні три місця, в останньому ряду. В літаку не було вільного жодного місця.

Політ був не довгий і комфортний. Трохи більше, ніж через 2 години ви вже в аеропорту Фіумічіно, який недалеко, кілометрів 30 від Риму.

Про Рим і про Італію трохи іншим разом, а зараз Ватикан.

Побувати у Ватикані це була моя неодмінна частина подорожі до Риму.

Для того, щоб доїхати до Ватикану необхідно сісти в таксі, заплатить невеликі гроші і от ви на кордоні з Ватиканом. Незважаючи на те, що кордон умовний – він тим не менше, чітко визначений. Тобто, там не має прикордонних постів і пунктів пропуску, там взагалі немає ніяких ознак прикордонної території, але ви зразу ж зрозумієте, коли переступили чітку лінію кордону – що ви вже в іншій державі. І ця держава – Ватикан.

Ватикан – найменша держава у світі, його площа лише 44 га, але незважаючи на це там друкують свої поштові марки, видають паспорти, на автомобілях є номерні знаки цієї країни. Ватикан також має свій герб, прапор і гімн. Тобто усі атрибути держави є.

Населення Ватикану невелике – більше 1000 чоловік. Раніш тут жінок не було, але останнім часом жінок стає все більше і більше. Основу населення Ватикану складають люди, які працюють на різних роботах.

Думаю, всі знають, що Ватикан знаходиться в середині території іншої країни – Італії. До речі, довжина кордону Ватикану з Італією (Римом) 3200 м.

Є тут і своє громадянство. Правда громадянство Ватикану надається лише тим особам, які знаходяться на державні службі – служителям Святого Престолу і представникам швейцарської гвардії Папи Римського. На фото, яке побачите, є гвардійці, які охороняють Ватикан і Святий Престол. У них специфічна форма одягу. Дуже гарно відбувається зміна караулів. І взагалі наявність гвардійців Святого Престолу – це дуже характерна ознака цієї держави. Гвардійці надають Ватикану  цікавий колорит.

Може для когось це буде дивним, але мешканці Ватикану п’ють найбільше вина, ніж будь хто у світі. Приблизно  110 пляшок вина у рік.

У Ватикані є навіть своя залізниця, правда її довжина лише 852 м, і яка з’єднується з Італійською залізницею.

Одна із самих великих і самих багатих бібліотек у світі – це Ватиканська апостольська бібліотека. Тут більше 1,5 млн. друкованих  книг, і 150 тис. манускриптів.

Ну і на завершення про деякі цікаві речі про Ватикан – тут 100% населення має освіту. Лише в 1992 році Папа Римський Павло ІІ офіційно визнав, що Земля обертається навколо Сонця.

Незважаючи на те, що Ватикан держава, насправді це, якщо говорити з точки зору міжнародного права, лише територія, на якій розташований один із головних адміністративних органів  католицької церкви – Святий Престол (уособлююча назва  Папи і Римської курії).

Суверенною державою Ватикан став лише в 1929 році при Бенітто Муссоліні, коли був завершений багатовіковий конфлікт між Апостольською церквою і Італією.

Про цікаві факти, які стосуються Ватикану можна розповідати дуже багато, тут вам дуже багато усього наговорять, тільки запам’ятовуй.

Ватикан – це держава – музей. Тут кожний будинок – це музейний експонат про який можна годинами розповідати.

Але в Ватикані є і всесвітньо відомі пам’ятки, ради яких мільйони туристів з усього світу з’їжджаються, щоб подивитись на ці архітектурні шедеври.

Площа і собор Святого Петра можливо найбільш відомі пам’ятки.

Площа розміром 340 на 240 метрів, на якій розташований унікальний пам’ятник Епохи Відродження – собор Святого Петра. Навколо площі є колонада із 284 колон. Фасад собору був спроектований Карло Модерна, тут же шедевр Мікеланджело Буонарроті.

Цей собор визнаний одним із найкращих світових творінь архітектури.

В Ватикані багато музеїв, картинних галерей, виставкових залів, де знаходяться або виставлені світові шедеври.

Сікстинська Капелла, була збудована у XV віці за наказом Папи Сікста IV, всередині купол Капелли розписаний відомими фресками Мікеланджело.

Сади Ватикану. Це найбільш красиві сади в Європі. Вони дуже добре охороняються. Тут можна надзвичайно гарно відпочити. Тут багато фонтанів, самим відомим є Фонтан Галеона.

Ватиканський історичний музей, аптека, бібліотека та інші пам’ятки – все це дуже приваблює туристів і є цікавими об’єктами для екскурсій.

В Ватикані один супермаркет, але робити в ньому покупки можуть тільки ті особи, які мають спеціальний пропуск. Ціни в цьому  супермаркеті набагато нижчі ніж в Римі.

Отже, коли під’їжджаєш на таксі до Ватикану, вам обов’язково пояснять, що рух таксі по Ватикану обмежений на кордоні. Кордон – це умовна річ, але має і конкретні прояви.

Кордон між Ватиканом і Італією з боку площі Святого Петра – це біла лінія, яка умовно і є кордоном. Цю лінію таксі і інші транспортні засоби не пересікають. З іншої сторони Ватикан відділений від Італії оборонним муром XVI століття.

З площі Святого Петра фактично розпочинаються усі екскурсії. Але коли людина вперше ступає на цю площу, то її охоплює дуже сильне  незабутнє враження – своїми масштабами і величчю. Дуже красива площа і ввечері – вона гарно і оригінально підсвічується. Саме на цій площі  відбуваються основні  релігійні події, які проводяться у Ватикані. У святкові дні сюди з’їжджаються десятки а то і сотні тисяч людей, щоб бути учасниками цих подій і послухати святу месу Папи Римського.

В самому центрі площі знаходиться єгипетський обеліск – це така колона висотою 35 м. Є така легенда, що на його вершині, всередині золотої кулі знаходяться  останки Юлія Цезаря. Тут же є фонтани, які дуже добре доповнюють архітектуру площі.

Дуже велике враження я думаю не тільки на мене, але й на будь-яку людину справляє і Колонада Собору Святого Петра – це парадний вхід в собор. Тут, як правило, величезні черги, щоб купити квиток, а потім пройти контроль і після чого вже можна йти до Собору.

Однією із найбільш відомих шедеврів світової архітектури – є купол Собору Святого Петра – це геніальне творіння Мікеланджело, будівництво тривало 18 років. Це найбільший купол у світі. Його розміри – діаметр 42 м, а висота 136 м.

Я вирішив доповнити свій попередній переказ про площу Святого Петра і Собор тому, що тут така велика кількість унікальних речей, про які хочеться розповісти.

Я вже писав також і про Сікстинську капелу, але треба доповнити цю розповідь тим, що ця капела була збудована як особиста резиденція Папи Римського. Саме тут і зараз відбуваються вибори нового Папи.

Був дуже вражений видатними розписами храму Мікеланджело, вони дійсно вражають. На стелі геніальний Мікеланджело залишив свої видатні творіння у вигляді сюжетів із Біблії та Нового Завіту, фреску Страшного Суду та інші.

Що стосується швейцарської гвардії, то треба доповнити, що кількість гвардійців 110 чоловік і підпорядковуються вони безпосередньо Папі Римському. У них дуже характерний одяг. До речі, цей одяг гвардійців пошитий за ескізами того ж Мікеланджело.

Коли попадаєш вже безпосередньо в Собор Святого Петра, то тебе охоплює настільки сильне враження, яке, я думаю, залишиться на  все життя.

Важко повірити і збагнути – як взагалі люди спромоглися збудувати такий шедевр. Це дійсно геніальне творіння, яке належить усьому людству. Коли думаєш, чому така величезна кількість туристів намагаються потрапити до Італії  і Ватикану, то коли це все побачиш – то відповідь однозначна.

Все, що є у Ватикані з точки зору історичних і культурних цінностей – це геніальні творіння, які обов’язково треба побачити, оскільки  люди, які це особисто не побачили і не відчули – вони позбавлені можливості відчути і побачити усю красоту і геніальність людського таланту.

Я був приголомшеним відвіданням Ватикану взагалі і Собору Святого Петра зокрема. У мене не вистачає тих слів і тих епітетів, якими б я спромігся б передати усю красоту і велич творінь великих архітекторів людства.

Довгий час був безпосередньо в приміщенні Собору Святого Петра, ходив, милувався, захоплювався  тими шедеврами, які там знаходяться.  Був просто вражений  тим, що побачив і почув.

Ясно, що Собор Святого Петра справляє найбільш сильне враження, але й інші пам’ятки теж визначні і геніальні. Вони теж світові шедеври. І все це в такій великій кількості і в одному місці.

Незважаючи на те, що вже декілька місяців після того, як я побував в Ватикані, моє враження ще більше окріпло і я з величезною приємністю згадую все, що там побачив і з великим задоволенням ділюсь з тими, хто захоче це побачити.

Обов’язково розповім у окремій розповіді про Рим. Я тепер зрозумів, чому італійці так люблять свою країну, свою історію, хоч і складну і свої шедеври культурної і історичної спадщини.

Із великої кількості фото, які я зробив у Ватикані, доповнюю цю свою розповідь лише окремими, а взагалі рекомендую усім охочим до подорожей, обов’язково передбачити у своїх життєвих планах відвідання Італії і Ватикану – це необхідно для того щоб краще усвідомити усю красоту життя.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права